Читати книгу - "Пам'ятаю тебе, Олена Арматіна"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Ідучи двором, потім через сад – відьма зупинялася біля кущів з квітами, біля дерев, не забула про озеро – зупинялася і щось шепотіла, творячи навкруги павутиння чарівництва.
Її волосся ніжною хмарою огортало обличчя, що здавалося дуже блідим у багрових променях світила, що от-от сховається за верхівками дерев. У широко відкритих очах палахкотіли смарагдові іскорки. Вона була надзвичайно гарна. Дика. Неприборкана.
Пильно, не блимаючи, стежили за чарівницею чужі очі, що немов палали у місячному сяйві. І щось закипало в могутніх грудях, якась солодка туга ворушилася в жорсткому серці воїна.
-Ця мавка буде моя, – билася скажена думка в його скронях.
Але це вже зовсім інша історія.
Підпишіться на автора, щоб не пропустити новинки!
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пам'ятаю тебе, Олена Арматіна», після закриття браузера.
