Читати книгу - "Дочка пірата, Лаванда Різ"

Лежачи у своїй спальні, в сірих сутінках світанку, Зур притискав до себе сплячу дівчину, ніжно цілуючи її в чоло. Він дивився, як на його планеті народжувався новий день і досі не міг повірити, що його щастя поруч із ним. Занадто багато довелося випробувати, щоб зрозуміти по-справжньому, що означає для нього ця дівчина.

- Я теж тебе дуже-дуже люблю, Зуре, - пробурмотіла уві сні Енн.

- Ти моя, - усміхнувся він їй, розглядаючи свою сплячу дружину.

***

Зур упіймав її на бігу, коли вона бігла йому на зустріч.

- Ледве дочекався, коли знову побачу тебе наживо, - відриваючись від її губ, промовив він. - За минулі півроку ще так надовго я не відлучався. Ну? По портвебу ти відмовилася пояснювати мені причину своєї нервозної туги, але ж ти розумієш, що безглуздо говорити мені, що «нічого не сталося»!

- Знаю, знаю. Я так скучила, - вимовила Енн, ніжно потершись об його підборіддя кінчиком носа. Але пильні чорні очі продовжували дивитися на неї з наполегливою впертістю. - Просто, розумієш, деякі речі ще треба переварити самій. Хоча я знаю, що ти відчув, про що я розмовляла з Мірою ... не знаю, як це тобі пояснити, - вона задумалася, закусивши губу.

- Давай ще раз із самого початку, бо я хочу довести тобі, що причин для таких мук немає. - Піднявши свої гарні вигнуті брови, Зур уважно приготувався вислухати свою кохану дружину, з якою він не бачився цілих два тижні.

- Ти знаєш, який Натан зануда, він прилетів разом із Мірою і мало не силою змусив мене пройти медичне обстеження, бо його непокоїть моє здоров'я, а химерським лікарям він не довіряє.

 - Ну, це само собою, Натан супер брат! І що вони знайшли в тебе?

- У тому й річ, що нічого! Я абсолютно здорова! Навіть те, що колись мені говорили, що внаслідок перенесеної променевої хвороби я назавжди залишуся безплідною тепер не підтвердилося. Мої репродуктивні функції в нормі і я можу народити дитину, - з нещасним обличчям закінчила Енн, уникаючи дивитись в кохані очі, які чомусь почали посміхатися.

- Значить, сіпат тебе повністю зцілив! Але тебе це чомусь засмучує? Енн, це тому, що у нас з тобою не може бути спільних дітей? - Тихо додав Зур, обережно пригортаючи її до себе.

Енн кивнула:

- Ніколи ще не народжувалися діти від злиття людини та химера, але якби це колись і сталося, то цій дитині не дозволив би народитися закон про чистоту рас. Так, у нас є Дал, я дбаю про нього, як про свого сина, я люблю його, тому що це твоя частинка, але мені стало сумно через те, що я не зможу мати свою частинку.

- Так ... закон про чистоту рас занадто суворий, але він розумний, - зітхнув Зур, - невідомо як з'єднаються наші гени, у нас може народитися дитина потвора. Тому, за деякими винятками, які тепер живуть на Енедрі, всі раси в цій галактиці дотримуються цього закону.

І тут раптом зміненим голосом, з найсерйознішим виглядом, Зур зазирнув їй у вічі і твердо промовив:

- Але я не хочу позбавляти тебе радості материнства! Ти можеш народити людського малюка.

- Ні, ні, - злякано затрясла головою Енн, - Заради тебе я готова відмовитися від ролі матері, у мене є Дал. Я вже все обдумала, просто лишилося трохи впорядкувати думки і все. Все буде гаразд, ми з тобою й так щасливі. Я дуже тебе люблю, і ні про яке людське маля не може бути й мови! - З запалом зажестикулювала вона.

- Ось тому, що я теж тебе люблю, і знаю, що, не дивлячись ні на що, ти завжди будеш поруч зі мною, я й кажу, що ти можеш піти на штучне запліднення.

Хвилину вона розглядала його своїми великими здивованими сірими очима, а потім, заїкаючись, пробурмотіла:

- Дурний та недоречний жарт …і на що це все буде схоже?!

- Енн, це не буде зрадництвом, в лабораторних умовах ти мені не зрадиш. А цю дитину я любитиму на відміну від Дала, в якому моя кров, але я ніяк не можу до нього звикнути. Дитину, яку народиш ти, я відчуватиму вже із самого зачаття. Наш сіпат дозволить мені виносити його разом з тобою і відчути все те, що відчуватимеш ти. Ми разом його народимо, тому це буде і моя дитина.

- Таке враження, що за ці два тижні ти там здурів, - обурилася Енн. - Мені це поки що в голові не вкладається! І навіть якби я на це пішла – я б нізащо не захотіла, щоб моя дитина народилася невідомо від кого! Тому краще закінчити цю розмову!

Але Зур, примруживши свої магічні очі, дивлячись на неї крізь опущене віяло вій, раптом запитав:

- Цікаво, а від якої людини ти хотіла б мати дитину?

- Взагалі тільки від тебе! - Вже огризнулася Енн. – Але якщо це неможливо, то цього не буде.

- А я цілком серйозно говорю тобі, Енн, подумай! Може, ти маєш гідну кандидатуру?

- Ти сьогодні наполегливо вирішив закатувати мене своєю ідеєю?! Гаразд, якщо згадати усі кандидатури у мене є одна гідна. ….Бун! – стиснувшись від напруження, вона з очікуванням зиркнула на усміхненого Зура.

- Наш милий ... і добрий ... Бун, ... чи то друг ... чи то брат. – Зур замислився, з'єднавшись із її душею. - Ти права! – різко видав він. - Бун непоганий хлопець, він майже з нашої родини, у Тіара зможе з'явитися рідний онук. Нехай це буде Бун!

- А я знаю, про що ти подумав, навіть не спробував приховати в собі це почуття, - з викликом промовила вона, - Не буде більше спокуси, не буде більше вибору та перевірок. У моєму житті є і буде лише один чоловік – це ти, і більше мені ніхто не потрібний! Ти це зрозумів, колюча химеро?! - Енн сердилася, але в глибині її очей не дивлячись ні на що, хлюпалося ціле озеро любові та ніжності до нього.

- Це я колючий?! - Вигукнув Зур, зі сміхом підхоплюючи її на руки. - Ну, я тобі зараз покажу!