Читати книгу - "Руйнуючи долі, Стів Маккартер "

- Ти впевнена? - тихо спитала Делоріс. - Ти навіть не знаєш, що належить робити.

- Андрекорв. Наша підставна дівчинка. - почала говорити Шерро. - Голова, що говорить і красується на банкетах. Боюся імператор буде проти поєднання кількох посад, він думає…

- Заткнися. - обірвала її на півслові Сандрін. - Ти готова зустрітися зі мною, Барзе? - Андрекорв усміхнулася.

Інша Химерниця відповіла їй тим самим.

- Якщо заперечень немає, то пари ми сформували. - підбила підсумки Тревізо, і почекала секунду, щоб почути можливі заперечення. - Тоді два поєдинки. Переможці зустрінуться у фінальній битві за місце командира. Барзе та Андрекорв – ви перші.

Зелена Химерниця вишкірилася. Інші дівчата підібгалися до будинків, залишивши вільний простір на вулиці. Химерниці зайшли на сходинки будинку та у невеликий просвіт між будинками. Сандрін стояла на місці. Барзе відступила на п'ять кроків. Повільно Фіолетова Химерниця зробила те саме.

- Сподіваюся, охоронцеві не знадобиться втручатися в поєдинок двох божевільних Химерниць. - тихо озвучила свої надії Ейр.

- Поєдинок складається із трьох частин. - проголосила Тревізо. - Перша — змагання захисту. Вогні на одній руці. Кожна із учасниць створить щит. Потім по команді поштовхом вперед направить його на суперницю. Чий щит долетить до супротивника, тієї й перемога.

Сандрін неквапливо запалила очі, поступово наповнюючи їх вогнем. Її фіолетове волосся почало майоріти на вітрі. У Барзе очі й так давно горіли. Андрекорв не потрібно посилювати емоції, щоб викликати зелену жилку в очах. Зелена блискавка і так пролітала у фіолетових вогнях. Її противниця, здавалося, не здивувалася побаченому. Вона лише посміхалася, доки виймала із сумки артефакт.

- Поєдинок має бути чесним. - нагадала Тревізо.

- То хай вона дістає свій артефакт. - відповіла Барзе. - Чи вона не має? Тоді це лише її проблеми. Хіба десь написано, що використовувати артефакти заборонено?

Тревізо зітхнула. Зовсім не чесний поєдинок. У боях з Химерницями правило лише одне – немає жодних правил. І Барзе ніяк не довести, що стосовно супротивника, це не чесно. Химерниці завжди прагнули, щоб вони отримали перевагу, щоб можливий поєдинок від самого спочатку був із перевагою. Учасники двобою не в рівних умовах. Але, з іншого боку, що ж це за Химерниця, яка не захоче отримати переваги всіма дозволеними та недозволеними методами? Дезіре сама їм часто казала, що на полі бою краще безчесно перемогти, ніж із честю загинути. Звичайно, вона застосовувала ці слова з іншим підтекстом. Вона мала на увазі, що зробити засідку на ворога, напасти на нього вночі, убити всіх командирів – у цьому немає нічого ганебного. Такі методи війни забезпечують кращий відсоток виживання. І з нею важко було не погодитись. Останні три роки, що Дезіре очолювала загін, втрат майже не відбувалося. Вона добре планувала напади і прагнула використати хоч найменшу нагоду для отримання переваги. Нині таку нагоду побачила і Барзе. Тревізо зітхнула. Напевно, з неї вийде не такий і поганий командир.

- Створити щити! - скомандувала Тревізо.

Сандрін витягла щит. Широкий, овальний. На весь її зріст. Синій, із зеленою жилкою. Він завмер навпроти неї і не рухався. Барзе посміхнулася. Артефакт вона одягла на праву. На вигляд такий самий, який Сандрін уже бачила у Тревізо, коли вони наповнювали рів водою. Сині крапельки закрутилися навколо зап'ястя Химерниці. Вони злетіли з нього та завмерли на секунду на зовнішньому кільці артефакту. Потім полетіли далі, витягаючись у щит приблизно такого ж розміру, як і Сандрін. Тільки цей виявився не таким прозорим. Він виглядав товстішим і якось дивно вібрував. Барзе підморгнула своєму противнику. Вона стала боком, виставляючи плече та руку в блоці. Щоб, якщо щит іншої Химерниці до неї дістане, удар мав би не такі сильні наслідки. Сандрін вирішила не змінювати свою позу, чим викликала реакцію подиву на деяких обличчях.

- Готуйся! - голосно сказала Тревізо.

Ну що ж. Тим буде цікавіше. Сандрін усміхнулася і розкрутила білі краплі на зап'ясті однієї руки. Барзе зробила те саме. Інші Химерниці не соромлячись перемовлялися, обговорюючи, як швидко їхня подруга переможе у цьому поєдинку. Вогники дзижчали в повітрі. Щити були готові почати рухатися. Справа залишилася лише за Селюстір.

- До бою! - дала команду Химерниця.

Сандрін випустила вогні. Щит залишався нерухомим лише долю секунди. Потім рвонув до супротивниці. Щит Барзе, своєю чергою, рушив до Сандрін. Звук битого скла. Синя смужка Барзе, здавалося, не помітила на своєму шляху жодних перешкод. Її щит з приголомшливою швидкістю пролетів дистанцію від зіткнення з іншим щитом і до Химерниці-супротивниці. Барзе вже задирала куточки губ у посмішці. Та раптом її щит, ніби, розлютився. Він застрибав у різні боки, а потім його, ніби руками, розірвали на кілька частин і розкидали у різні боки. Звук битого скла. Погляди подиву від усіх Химерниць. Відкритий рот Барзе. Задоволена посмішка Делоріс. Похмурий погляд Ейр. Сабазадонка похитала головою. Такі ігрища зовсім не потрібно влаштовувати у такий час.

- Перемогла Барзе. Її щит виявився кращим. - Тревізо порушила тишу. - Другий бій. Тигри.

Тільки ледь помітна усмішка торкнулася обличчя Сандрін. Для противниці буде сюрпризом її звірятко. Химерниці, які брали участь у поєдинку, так і залишились нерухомо стояти на своїх місцях. Вони не переминалися з ноги на ногу і, навіть, не змінювали пози. І, здавалося, наче й не дихали. Лише зосереджено дивилися одна на одну, намагаючись виграти поєдинок ще до його завершення. Інші дівчата відчинили двері до будинку і ввійшли, розміщуючись біля вікон, відхиливши тканину, щоб виглядати з них. Лише Тревізо затрималася на порозі. А Делоріс та Ейр взагалі залишилися стояти на вулиці. Тільки пригорнулися ближче до хати.

Дезіре заплющила очі, вдаючи, що ще не прийшла до тями. Аби тільки не заплакати. Адже зараз на її очах ділять її місце. Яке вона сама собі вигризла. А їй так подобалося бути командиром. Подобалось. Вона вже й думає у минулому часі. Все правильно, адже це все сталося у якомусь минулому житті. Наразі в неї інше.