Читати книгу - "Усі царства іншого світу, Лариса Лешкевич"

Пари перестали кружляти в танці, змовкла музика, тільки було чутно, як за величезними вікнами вибухають невидимі салюти.

– Отже, – гучним голосом заговорив Фаідвін, – з радістю повідомляю вам, мої наближені, що рівно за три дні, на молодик нинішня наречена стане вашою і моєю королевою! На честь цього ми влаштуємо свято, якого досі не бачили на землях Бренглака.

Веда чекала, що натовп зараз заоре від захвату і надлишку почуттів, але всі мовчали.

Фаідвін простягнув руки, повернувши їх долонями догори, і за кілька миттєвостей у руках у нього з'явилася дорогоцінна діадема, що сяяла, наче зірки на небі, перекриваючи своїм блиском світло всіх вогнів, які горіли в залі.

– Прошу, прийми це як знак моєї любові і вірності! – урочисто вимовив олф, покладаючи діадему на голову Веди.

Олфи почали захоплено перешіптуватися, милуючись красою і грацією майбутньої правительки Бренглака. Але Веду не полишало відчуття, що захоплюються вони не нею, а діадемою – знаком королівської влади, яка нині красується на її волоссі.

– На жаль, королева тепер змушена вас покинути, – з фальшивою турботою заговорив Фаідвін. – Вона трохи втомилася і бажає відпочити. Але свято триває! Танцюйте, друзі мої та веселіться!

І музика вдарила знову.

Веда  вийшла з бальної зали і полегшено зітхнула.