Читати книгу - "Ловець тіні, Донато Каррізі"

Маркус перейшов до проглядання наступних фотографій. Голі тіла жертв.

— Вони вже були без одягу чи ти змусив їх роздягнутися? Вони вже покохалися чи ще перебували на фазі прелюдії?

— Я вибираю пари, тому що не вмію спілкуватися з іншими. Я не здатний на емоційні чи сексуальні стосунки. Є в мені щось таке, що відштовхує інших. Мною керує заздрість. Так, я їм заздрю… Ось чому мені подобається дивитися. А потім я їх убиваю, щоб покарати за їхнє щастя.

Маркус промовив це так байдуже, що Сандру мов крижаною водою обдало. Несподівано оті невиразні очі пенітенціарія нагнали на неї страх. Вона не бачила в них люті, лише тверезу відстороненість. Маркус не просто намагався відчути себе на місці убивці.

Він сам перетворився на чудовисько.

Сандра відчула, як на неї накочується тривога.

— Я сексуально незрілий, — вів далі свою гру пенітенціарій. — Мені від двадцяти п’яти до сорока п’яти років.

Зазвичай саме в такому віці в індивідуумах вибухало накопичене роками незадоволення, викликане відсутністю сексуального життя.

— Я не ґвалтую своїх жертв.

«Справді, слідів сексуального насильства у жертв не виявлено», — зауважила Сандра.

Пенітенціарій уважно поглянув на фотографію машини, а потім став навпроти капота.

— Я несподівано вискочив з темряви й навів на них пістолет, щоб вони не могли завести двигуна і втекти. Що в мене є із собою?

— Пістолет, мисливський ніж і альпіністський шнур, — підсумувала Сандра.

— Я передав шнур хлопцеві, переконавши прив’язати свою подружку до сидіння.

— Тобто ти хотів сказати, що ти його примусив?

— Я йому не погрожував. Я ніколи не підвищую голосу, завжди кажу все чемно. Я спокусник.

Йому не треба було навіть стріляти в повітря для наганяння страху чи щоб показати, що він не збирався жартувати. Йому досить було змусити юнака повірити, що в нього була можливість урятуватися. Що в разі, коли він буде слухняним, коли поводитиметься добре, то наприкінці буде звільнений.

— Звісно, хлопець зробив, як я йому сказав. Я уважно спостерігав за ним, щоб він прив’язав як годиться.

«Пенітенціарій мав рацію», — зауважила Сандра. Люди нерідко не беруть до уваги силу переконання вогнепальної зброї. Хтозна, чому всі так свято вірять, що зможуть впоратися з такою ситуацією.

Гортаючи фотографії, Маркус дійшов до тієї, на якій була дівчина з ножем, що стримів у неї з грудей.

— Ти зарізав її, однак їй пощастило, — оголосила Сандра й відразу пошкодувала, що вжила оте слово. — Кровотеча зупинилася тільки тому, що ти залишив ножа в рані. Якби ти його вийняв і забрав із собою, тоді вона, мабуть, не врятувалася б.

Маркус заперечно похитав головою.

— Я не вбивав дівчину. Ось чому я залишив ніж. Для вас, щоб ви про це дізналися.

Сандра повірити не могла.

— Я запропонував йому обмін: його життя в обмін на її.

Поліціянтка була вражена:

— Як ти можеш таке казати?!

— Самі пересвідчитеся, коли на руків’ї ножа знайдете відбитки рук хлопця, а не мої.

«Таким чином він хотів принизити їхні почуття», — подумала вона.

— То така перевірка кохання.

— Однак якщо він тебе послухав, чому ти убив ще і його?! Тобто змусив його вийти з машини й холоднокровно вистрілив йому в потилицю. То була страта.

— Тому що мої обіцянки — така сама брехня, як і освідчення в коханні отієї парочки. І коли я в змозі довести, що інша людина здатна вбити із суто егоїстичних почуттів, тоді й мої дії звільняються від будь-якої вини.

Вітер посилився, струснувши верхівки дерев. Єдине потужне здригання прокотилося лісом і затихло в темряві. А Сандрі здалося, що отим мертвим вітром повіяло саме від Маркуса.

Пенітенціарій помітив її тривогу й несподівано повернувся до тями з того загадкового світу, де до цієї миті перебував. Побачивши страх в очах жінки, засоромився. Йому не хотілося, щоб вона отак на нього дивилася. Побачив, як вона мимохіть відступила на крок, ніби хотіла віддалитися від нього на безпечну відстань.

Сандра відвела очі, почуваючись зніяковіло. Але разом з тим після побаченого була не в змозі приховати своєї збентеженості. Щоб якимось чином уникнути напруження, вона взяла з його рук планшет:

— Хочу тобі дещо показати.

Погортала фотографії, нарешті знайшла знімок Діани Дельґаудіо першим планом.

— Дівчина працювала в крамниці косметики, — промовила. — Макіяж, де він не розмазався від сліз, накладено дуже ретельно. І губну помаду теж.

Маркус уважно розглядав зображення. Він ще не зовсім опанував себе і, можливо, саме тому не відразу збагнув зміст її уточнення.

Сандра спробувала пояснити:

— Коли я робила фотографії, мені це здалося дивним. Було в цьому щось недоречне, однак я лише пізніше збагнула, що саме. Кілька хвилин тому ти підтвердив, що ми маємо справу з убивцею, поведеним на вуаєризмі[6]: він чекає початку статевого акту, щоб аж тоді вийти на очі. Та якщо Діана та її хлопець обмінювалися пестощами, тоді чому в неї досі помада на губах?

Маркус нарешті збагнув:

— Він сам наніс її, пізніше.

Сандра кивнула.

— Я гадаю, що він її фотографував. Я майже впевнена в цьому.

Маркус зацікавлено слухав її зауваження. Він ще не знав, яким чином вставити його в modus operandi убивці, однак був переконаний, що це має певну роль у всьому ритуалі.

— Зло — це та аномалія, яка перебуває у всіх на очах і якої ніхто не помічає, — пробурмотів стиха.

— Що ти маєш на увазі?

Маркус знову уважно поглянув на неї.

— Усі відповіді — отут, перед нами. Саме тут їх і слід шукати.

Так само, як на картині «Мучеництво святого Матвія» в церкві Сан-Луїджі-деї-Франчезі в Римі, треба було лиш уміти дивитися.

— Убивця ще тут, хоч ми його й не бачимо. І ми повинні полювати на нього саме тут, а не деінде.

Поліціянтка зрозуміла.

— Ти говориш про чоловіка, якого ми бачили кілька хвилин тому. Ти не віриш у те, що він монстр.

— Який сенс у тому, щоб повертатися сюди через кілька годин? — визнав Маркус. — Негативна, руйнівна напруженість убивці вичерпується зі смертю й приниженням жертв. Його інстинкт отримує задоволення. Він спокусник, не забувай! Він уже живе передчуттям наступної здобичі.

Сандра була впевнена, що це ще не вся правда і Маркус щось від неї приховує. У його поясненнях було раціональне зерно, однак схвильований