Читати книгу - "Людині потрібна людина…, Анна Нікош"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Де ти була ? - запитав Рома , не відриваючись від компʼютера , коли я повернулась додому.
— Цікаве запитання , мені сподобалось. Запамʼятай його, а я - спати, - відповіла з абсолютним пофігізмом на його розгніваний тон.
Кожен спав у своїй кімнаті в ту ніч і в багато наступних ночей також . Робили вигляд , що нічого не сталось.
В цілому ми нормально спілкувалися між собою , навіть іноді разом вечеряли. Та майже щовечора він навідувався до своїх друзів.
— Рома , а ти знаєш , що коли першому чоловіку на Землі стало сумно , то Бог створив для нього жінку , а не друзів ?
— Киця , я ненадовго , чесно. З Сергієм біля підʼїзду покурю і повернусь.
Повернувся він о шостій ранку. І чорт мене смикнув полізти в той клятий його телефон. Не шукай , бо знайдеш! І , як і було очікувано , знайшла ,таки, те , що шукала.
Фото однієї з тих недавніх шльондр, яку я вмила коктейлем і їхню з Романом переписку. Чесно , через шок , читала і не розуміла тексту. Вловила тільки , що цей звʼязок у них давно. Зробила скріни переписки , переслала їх собі і заодно фоточки сісі і пісі нової кісі зберегла у своїй галереї.
Мене трясло, в грудях і в голові пекло . Хотілось бити посуд, бажано об голову чоловіка. Я не могла думати раціонально. Мені боліло. Я хотіла чиєїсь крові.
— Рома , прокинься. Я знаю про вас з Наталкою. Тому ти зараз порадь , як мені краще вчинити? Готувати вечерю і чекати гостей ? Ти приведеш нову кицю , я покажу , де тут рушники , де постіль. Благословлю вас , зберу наші з донькою речі і піду геть .Бо , якщо у вас любов - я не маю права заважати справжнім неземним почуттям двох воістину закоханих людей , - сказала я з долею сарказму в кожному слові . - Чи це тимчасовий перепих і я можу діяти на власний розсуд ?
— Роби , що хочеш. Мені байдуже . Вона для мене нічого не значить, - сказав чоловік , але видно було , що він і протверезів враз і о*уїв дуже.
— Добре , як скажеш, - я вийшла з його кімнати з його ж телефоном в руках творити свої «добрі» справи.
Мені зірвало стоп-кран.
Спочатку я виставила сісі Романової кісі в інстаграм з аккаунту чоловіка з найкращими рекомендаціями і відміткою на особисту сторінку головної зірки цієї світлини . Почала детально вивчати переписку і зрозуміла , що мого чоловіка за лоха мали і видурювали гроші.
А потім так себе пожаліла , от за що мені таке ??? Чим я не гожа? Я маю гарну фігуру з гарними обʼємами в потрібних місцях , не дурна , ніколи не обманювала його , не просила в нього гроші. Гарно ставлюся до його батьків , допомагаю їм як можу. Чим заслужила?
Біль.
Не думаючи , я скинула всю ту їхню переписку і кісіні фотографії своїй свекрусі. Вона одразу зателефонувала :
— Юля , доця. Хто це така ? Я її вбʼю і сина теж , якщо це правда. Я не дам тебе скривдити, - емоційно сказала мати мого чоловіка, а мені стало дуже соромно за свій вчинок.
— Вибачте , що я весь цей бруд відправила вам. Мені нема з ким поділитися , а мене зараз розірве від емоцій. Я подам на розлучення , я більше так не можу. Я багато чого пробачала , але це вже край, - сказала я , придушуючи в собі ридання. - Ви наша з дочкою сімʼя. Від вас ми не відмовимося ніколи і ви завжди можете на мене розраховувати, - сказала від чистого серця , бо я дійсно до свекрухи дуже гарно відносилася , як і вона до мене .
— А ну їх всіх до чорта , тобі треба десь поїхати і відпочити. Все устаканиться. Просто потрібен час.
— Так і зроблю .
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Людині потрібна людина…, Анна Нікош», після закриття браузера.