Читати книгу - "Лялька, або Бухгалтер на вимогу, Анна Пахомова"

Ч. 11

Віолетта

Артур нічого не зробить, переконую я себе. І одночасно хочу, щоб щось зробив. Дурна. Але бажання хоч на якусь мить стати ближчою до нього затьмарює мою свідомість, відбиває залишки здорового глузду, який буквально кричить маминим голосом: «Тікай!».

Але тікати нікуди. За вікнами густа завіса дощу, потоки води розмивають силуети перехожих і машин. Ми в двох, відрізані від всього світу, і мої груди і справді ніби збільшились. Відчуваю, як дряпає мереживо бюстгальтера напружені соски. Як ниють вони, як обпікає мене брудна думка що Журба може зробити зі мною все що завгодно, а я не спроможна йому опиратися.

Він ще якусь мить дивиться на мене, розсівшись на своєму сидінні  в позі домінуючого самця. Ноги широко розставлені, в одній руці телефон, який він недбало кидає кудись на сидіння собі між ніг, я слідкую поглядом за цим рухом, і затримуюсь довше ніж треба поглядом на його паху.

До щік приливає жар. Бо я бачу, як напнулась його ширінка. І розтривожене жіноче самолюбство тішиться, від того, що причина його стану – я. Саме я, а не хтось інший.

А потім чоловік безцеремонно згрібає мене в оберемок, притягує до себе  і починає цілувати. Карколомно. Дах зносить миттєво. Я вся перетворююсь на желе. Тану під натиском губ, забуваюсь дихати, навіть серце, здається, затихає,  в страху злякати цю прекрасну мить. Це навіть краще, ніж я собі фантазувала. Солодко, до щему в грудях.

І мої руки, що планували відбиватись, безсило ковзають по Артуровій сорочці, огладжують напружені плечі, пальцями знаходжу його шию, волосся, зариваюсь в нього руками, не усвідомлюючи, що роблю чоловіку боляче, стискаючи чуприну. Артур, здається, теж не реагує на мій грубий дотик, бо цілком поглинутий дослідженням мого рота. Його язик так само нахабний, як і господар, хазяйнує у мене в роті, то проникає глибоко, то зачіпає мій язик, і від кожного цього руху в моїй крові з’являється все більше і більше вогню.

Вільною рукою Артур розстібає ґудзик на моїх штанях, але я не відчуваю цього моменту. Просто сіпаюсь від гострого відчуття, коли долоня проникає в трусики. Несвідомо розсуваю ноги ширше. Надаючи йому доступ до своїх губок. І задихаюсь від задоволення, коли чоловік натискає пальцем на пуп’янок клітора. Обводить пальцями навколо нього, стискає, тягне, знову ніжно погладжує. Не знала, що чоловік може робити так. Не уявляла, що це так приємно. Кожен дотик ніби змушує мене всю вібрувати, від кінчиків волосся, до нігтів на пальцях ніг.

Я беззахисна перед ним. Заплутана в павутинні своїх відчуттів, можу тільки стогнати Артуру в рот, капітулюючи перед ним. Він цілує мене жорсткіше, вривається язиком знову і знову, ніби вже трахає мене ним, а не цілує. І я приймала цей натиск, вигинаючись йому на зустріч і притягуючи його до себе все ближче, і ближче.

Чоловічі пальці заковзали по моїй вологій киці, розтираючи виділену змазку, і розносячи по всій поверхні моєї дівчинки вогняне задоволення. Ось він підібрався до тугої дірочки, обвів її пальцем, одночасно придавлюючи долонею клітор, розтираючи його і дражнячи. Сидіння не давало можливості йому рухатись далі, і це змушувало мене ковзати задом туди-сюди, ніби вимагаючи більше і більше ласки.

- Я правий, - Артур важко дихав, відірвавшись від мого рота. Але руку він залишив на місці, просто потягнув мене вперед, змушуючи ледь не насадитись на його пальці.

- Це не те, що ви … аххх! Ні! – він просто не дав мені закінчити думку, бо поки я пробувала зібратись з думками, Артурова рука знову стиснула мій клітор, і у мене потемніло перед очима.

- Тобі подобається, Віолетто, і не треба мені брехати, - відповів на мої спантеличені стогони чоловік. – Подобається, як твоя кицька починає текти, коли я роблю так?

В підтвердження своїх слів його палець знову глибоко увірвався в моє лоно, і почав рухатись, дражнячи нервові закінчення, натискаючи на стінки і змушуючи їх хаотично стискатись навколо себе.

В ту ж саму мить чоловік знову почав мене жадібно цілувати, і спочатку по моєму тілу прокотилась хвиля мурашок, а потім я зрозуміла що падаю в жерло вулкана. Кицька нестримно сильно стиснулась навколо пальців, що рухались в мені швидко, ритмічно і безжально. Низ живота затремтів, як накручена пружина, мить і я перестала існувати. Розсипалась на друзки кольорових плям, розлетілась на атоми, втратила себе, від мене залишилось тільки гостре задоволення.

Я думала він на цьому зупиниться. Адже вже довів мені і собі, що я легкодоступна. Пекучий сором підкотив до горла жовчю, варто було тільки затихнути хвилі задоволення внизу живота. Але Артур навіть не подумав відпускати мене. Його пальці продовжували ніжно погладжувати кицьку, губи блукали десь по шиї, щоках, і я знову забувалась, здавалась йому на милість.

Хватка на моїх плечах ослабла, Артур відсторонився, відкриваючи мені огляд на те, що він робить.

До барабанного стуку дощу об дах автомобіля додався звук розстебнутої блискавки на штанях. Я справді в обидва ока дивилась на те, що робить Журба. Як він достає немалого розміру збуджений член, а я не можу відвести погляд від цього видовища. Ніколи в житті не бачила чоловічий орган так близько. Я була зачарована ним. Товстий, з червоною великою голівкою і напнутими синіми венами під тонкою шкірою. Він здавався чудовиськом, страшним знаряддям катувань, і одночасно моя кицька голодно здригнулась, коли  я уявила, що в мені може вміститись таке. Мені до чортиків захотілось відчути його в середині себе. Хотілось так само, як і було страшно.

На щастя, Журба не робив спроб оволодіти мною негайно. Він просто погладив свого «монстра» вільною рукою, стиснув навколо потужного стволу пальці, рухаючи ними вгору і вниз, так само, як його пальці зараз рухались на моєму кліторі.

- Ти вже уявила як він рухається в тобі? – ніби читаючи мої думки запитав Артур. – Так? – він різкіше смикнув шкіру, дужче оголюючи голівку. - Чи так? – пальці ворухнулись легше, ніжніше. – Хочеш?