Читати книгу - "Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд"

Не хочу ризикувати, і перетнутися з батьками вдома. До того ж, можна зробити прибирання у Крістофа вже сьогодні. Відчуваючи хвилюючу незручність, відчинила всі двері, і увійшла в будинок, де тепер житиму і працюватиму, мабуть, довгий час. Мене не було тут кілька годин, і ось я вже знову повернулася. Але головне у всій цій справі – не закохатися в Крістофа, і продовжувати сприймати його, як несправжнього персонажа, якого не можна розглядати під іншим кутом.

Пройшла до своєї кімнати, і побачила на ліжку паперовий пакет з логотипом одного відомого у місті бутіку. Обережно зазирнула всередину, і крім одягу, побачила записку. Знову.

"Готельна форма покоївок, звичайно, приваблива і збуджує цікаві фантазії, але хіба зручно займатися прибиранням в короткій спідниці і на підборах? У якості форми оберіть те, що вам до вподоби. Користуйтеся усім, що бачите. Не соромтеся брати їжу з холодильника. Якщо потрібно – купіть щось ще, я компенсую. До вечора. Сьогодні буду о десятій".

Питань багато, але перш за все... Коли Крістоф встигнув це купити і покласти на ліжко, якщо ми вийшли з дому разом? А ще, або він був впевнений, що я все ж таки повернуся, або підготував це все про всяк випадок. Я вже почала встрягла в ці ігри, тому є сенс прийняти правила, навіть якщо мені не дуже хочеться брати від Крістофа якісь подарунки. Нехай це буде оренда, а не подарунок. В пакеті виявилася пудрова сукня, фасоном схожа на уніформу з готелю, але більш зручна, і трошки довша, чорні еластичні шорти, така ж сама коротка футболка, в якій мабуть видно живіт, кросівки, балетки, і... Комплект спідньої білизни. Чорний, мереживний, прозорий, наче павутинка. Навіщо? Це точно зайве. Повернула його в пакет, одяглася в шорти, футболку, кросівки, і розпочала виконувати свої обов'язки. Дуже дивно, але речі сиділи ідеально, наче Крістоф точно знав мій розмір. 

Прибирати у чистому домі саме задоволення, тому я швидко впоралася, потім запустила пральну машину, і вийшла надвір, щоб огледітися. На території будинку, не було нічого цікавого, крім басейну. Ні дерев, ні кущів, ні квітів, ні альтанки... Газон і басейн, в якому без дозволу я плавати точно не буду. Ну, добре. Море близько, і там вже можна робити що завгодно, не питаючи.

Дочекавшись вечора, відправилася на кухню, вигадувати нові страви для Крістофа. Оцінивши наявні продукти, вирішила зробити крем-суп і стейк. Дивно, що для приготування десерту, жодних інгредієнтів не знайшлося. Шері не любить солодке? 

Коли вже все було готово, і на годиннику була десята вечора, я почула клацання дверної ручки, але зрозумівши, що Крістоф прийшов не сам, завмерла, і не квапилася вийти з кухні у вітальню. 

– В мене дуже мало часу. Кажи швидше, Джой, - роздратовано сказав Крістоф. 

– Шері, ти як завжди, - грайливий жіночий голос здавався дуже фамільярним. Дідько... Даремно я приїхала. – Я вкотре хочу принизитися, щоб ти взяв участь у зйомках. Вже минув час. Можна і погодитися. 

Минув час? Мова йде про перерву у діяльності, чи про відмову приймати пропозицію саме від цієї жінки?

– Моє життя не стосується ні тебе, ні твоїх клятих фільмів, - втомлено протягнув Шері, але жінка тільки тихо сміялася. – Залиш мене, бо доведеться знову переїхати, а я звик до цього міста.

– Любий, я знайду тебе і в іншому місті, це не проблема. Мені потрібно зіркове обличчя індустрії. Уявляєш, який крутий старт буде у студії, якщо ти візьмеш участь у зйомках? 

– Не уявляю. 

– Невже так важко зробити це заради мене? Якщо тебе щось бентежить... Я можу зніматися з тобою?

– Що ти верзеш? В жодному разі.

– Чому ти так? - з награним смутком спитала жінка.

– Тому що я сказав, що не погоджуюся, а ти досі дратуєш мої вуха своїм голосом, - огризнувся Крістоф, і жінка захоплено зітхнула.

– В тебе так смачно пахне! Замовив їжу? Сподіваюся... На двох? - вона дуже принизливо зваблювала Шері, але він здавався холодним.

– На двох, але я нічого не замовляв, - повільно відповів Крістоф, наче усвідомлюючи, що я все ж таки прийшла. – Мабуть, моя дівчина приготувала вечерю, - радісно сказав він, ніби трохи підбадьорившись.

Мене і попередні моменти цієї розмови здивували, а зараз відбувалося щось зовсім незрозуміле. В нього є дівчина? Я мала попередити його, що приїхала, і згодна працювати, а тепер вийде незручна ситуація. Чи що взагалі відбувається?..

– Хто, даруй? - спантеличено спитала жінка.

– Що тебе так дивує? 

Їх голоси наближалися, і ось вже Крістоф разом з білявкою з каре, увійшли на кухню. Чоловік не виглядав спантеличеним, наче мене і очікував побачити.

– Добрий вечір, - розгублено привіталася я, і Крістоф впевнено підійшов до мене, трохи обійнявши за талію. 

– Знайомся, Джой. Це моя дівчина Софі, - що він робить?! Крістоф посміхнувся так мило і м'яко, як ніколи раніше. Актор він дійсно непоганий, але навіщо це все? – Як бачиш, вона реальна, і дійсно приготувала мені вечерю своїми дбайливими руками. Дякую, кохана, - він знову подивився на мене, і несподівано поцілував в маківку. Чорт забирай... Я зараз зомлію.

– Будь ласка, - ніяково посміхнулася я, опустивши погляд.

– Де ти така знайшлася? - примружилася жінка, розглядаючи мене. Вона, мабуть, була однолітком Крістофа. Виглядає зрілою, хоч і доглянута. – Вирішила приборкати відомого...

– Досить, Джой, - гаркнув Крістоф, перебивши жінку, яка, мабуть, хотіла сказати, хто він такий. Мені так здалося.

– Зрозуміло, - з неприхованим задоволенням посміхнулася Джой. – Вона нічого не знає. Поганий початок, Крістоф. Брехня ні до чого доброго не приведе. Так, моя лялечко? - награно спитала вона мене, наче маленьку, трохи наблизившись.

– Не впевнена, що можу з вами так розмовляти, але відчепіться від мене, я терпіти не можу гримаси і коли на мене витріщаються старі тітки, - я відсахнулася від жінки, гидливо скривившись. – І до речі, між нами ніякої брехні немає, я знаю все. Тому, залиште свою отруту собі.