read-books.club » Фентезі » Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб 📚 - Українською

Читати книгу - "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб"

28
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!" автора Олена Гриб. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 137 138 139 ... 162
Перейти на сторінку:

Далеко від виходу на сходи зашитись не вдалося – кроки і сопіння наближалися надто швидко. Заштовхавши тіло Керьяла в прохід між двома трунами, я завмер. Рівне полум’я світляків зрадницьки висвітлювало весь ярус, прямокутні тіні лягали на сіру кам’яну підлогу, і якби хтось зробив кілька кроків углиб, ми були б як на долоні.

Звісно, я міг тихо пересуватися, зникаючи з поля зору, але тягати за собою труп… ні, на таке навіть перевертень не здатний. А в ідеальному порядку, що панував в усипальниці, зайве тіло нічного одразу впало б в очі. Зайве, кхм…

Я сам засоромився ідеї, що спала на думку.

Ватажок Сім’ї зустрівся з викрадачами якраз навпроти входу на «мій» ярус.

І сутички не сталося.

Він недбало запитав:

– Як справи?

І отримав відповідь:

– Тихо, тільки на тринадцятому була колотнеча… Дринь каже, у кількох коротунів від голоду дах знесло, якогось перевертня кличуть. Стусани заспокоїли активістів, тепер сидять як миші.

– Чому ж такий поспіх?

– Один Старійшина розколовся і за пів котлети розповів про таємний портал у катакомбах під містом, десь на сході від входу сюди.

– Десь?

– Вони самі не знають, де. Перші поселенці це приховали.

– Не варто було метушитись через дрібниці. Навіть якщо комусь закортить у Жатград, він не знайде входу в підземелля, а якщо знайде, ми самі зробили для щасливчиків Стража. Що ще?

– Ну… це…

– Годі мимрити!

– Один зі старих Стражів потрапив у ті підземелля…

– Туди йому й дорога. Завжди ненавидів божевільних мертвяків. Як справи з жертовником?

– Залишилося трохи, пане!

– Тоді я повернуся пізніше. Мені подобається ваша робота, хлопці. Завтра зранку почнете ділити скарбницю, а поки нагодуйте гномів як на забій! Увечері вони мають бути сповнені сил.

– Зробимо, пане!

– І пройдіться по всіх ярусах, щось мені не подобаються твої слова про перевертнів…

– Так, пане.

Коли кроки Дайлена затихли, один з його підручних запропонував іншому:

– Почнемо з першого ярусу.

І вони потопали вгору.

У мене в голові все перемішалося. Жодних сумнівів, це був вожак Сім’ї! І він сам злочинець… а, може, і Валі… і всі нічні! Чудова перспектива… Зверху Стражі, знизу лиходії, плюс до всього гноми набагато кровожерливіші, ніж я міг уявити… Цікаво, чому довгобороді не накидаються на викрадачів?

На гномів надії немає. З’явлюся поблизу них – мене або здадуть, або з’їдять, причому не знаю, що краще. Тобто треба відсидітися тут і спробувати прорватися повз Стражів. Звучить як план самогубства, але чим Рех не жартує? Керьял керував послушниками подумки, то чому б йому не застосувати силу нічного знову?

Ось тільки труп… байдуже, залишуся живий, відмолю і цей гріх!

Потрібна труна була майже поруч. У ній лежала мініатюрна блондинка з ляльковим личком, занадто маленька для свого останнього притулку.

Я підняв важку скляну кришку, щосили намагаючись не стукнути нею об камінь.

– Що ти задумав? – насторожено запитав Керьял.

Навіть якби я ризикнув відповісти, йому б мої наміри не сподобалися.

– Це святотатство!

Начебто я не знав… Зате коли підручні Дайлена швидко пройшлися ярусом, ніщо не привернуло їхню увагу.

Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 137 138 139 ... 162
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб"