Читати книгу - "Служниця для божевільного графа, Делісія Леоні"

— Тобто... на троні зараз сидить узурпатор?

— Так, Віторе.

Стільки років моя сім'я працювала на... узурпатора?

— Але повторюся тобі, ті часи зовсім далекі, і з живих ніхто не пам'ятає первозданну магію.

— А щодо цих прізвищ? Соур, наприклад, мій дворецький? На кого він працює тоді? Адже ви дізналися про Даркстонів?

Горвет ще раз подивився на список прізвищ.

— Так само, як і твоя сім'я була віддана королівській родині - узурпаторам, також і ці люди залишилися відданими первозданній магії.

— Вони носії? – швидко уточнив я.

Горвет невпевнено похитав головою.

— Не думаю, що вони змогли якось уникнути примусового сплетіння магії.

Я задумався. Принаймні у Соура я справді не відчував нічого. Холодок пройшов тілом.

— Дарія... її магія... вона не така, як усе, що ми знали до цього.

— Цілком можливо, Віторе. Її магія і кров здатні на лікування. Швидше за все, завдяки їй ти й залишився живим, — припустив Горвет, а я був уже впевнений у цьому. Марвей найшвидше всього знайшов у ліках її кров. Ось про що він намагався сказати! Справа у її крові! Мені потрібно терміново знайти її!

Магія на моє занепокоєння сильніше завирувала, завдаючи нової порції болю.

— Але що означає це все, що відбувається навколо королівської родини? - запитав я в роздумах. - Що приховує король? Його поведінка надто дивна.

— Боїться, що всі дізнається, що він та його предки – узурпатори? – припустив Горвет.

— Або вони знають, що хтось із королівської родини, носіїв первозданної магії живий і може зайняти його місце.