Читати книгу - "Будь моїм, Тома Глубокова"

- Давай, я піду посплю ще.

- І я, якщо зможу заснути, теж, - друг відкинувся на подушки і коли я ліг на другому поверсі, він уже хропів.

Та й я вирубився, ледь впав на ліжко. Нехтуючи бажання піти поблювати і сподіваючись, що не зроблю цього уві сні.

Оговтуюсь тільки під вечір. У вітальні ходить бадьорий і свіжий Городецький в одних, між іншим, моїх, штанях. Я освіжаюся в душі, скинувши всі речі в кошик. Виходжу в одному халаті, на кухні включаю кавоварку і чекаю мовчки дві порції кави, Льоша жестами попросив собі чашечку теж зробити. Він висів на телефоні зі своїм помічником. Але недовго. Ледве я сів на стілець і зробив ковток гарячого напою, Льоша закінчив розмову і приєднався до мене, сівши навпроти.

- Отож, посиділи мирно. Я заснув перший, так?

- Так, - кивнув. - Ми вирішили не будити тебе, відпочив хоч від її скандалів і претензій, - я посміхнувся.

Зараз Льоші заздрити було складно. Ледве він розлучився з сестрою Єсенії, Женею, відразу одружився на стерві Ользі. Чим вразив всіх навколо. Женя і зовсім ховалася від нього і від інших. Льоша розповів нам, друзям, що Женя розлюбила його і вибрала іншого мужика. Я в це не вірив, а особливо в те, що він перед нею чистий совістю. Адже одружився настільки швидко на своїй помічниці, що закрадалися якісь підозри. Але я не особливо хотів лізти в його життя і душу, адже кинула його Женя, а не навпаки.

Оля тріпала йому нерви люто. Впевнений, мужній і багатий мужик, який успадкував від батька п'ятдесят один відсоток акцій будівельної компанії, зараз був пригнічений і абсолютно не міг миритися або терпіти сварливий характер цієї сучки. Вона нікому не подобалася, його предки були розумні, тактовно мовчали і своєї думки не висловлювали. Особисто мене вона взагалі дратувала і я сподівався, що незабаром він розлучиться.

Єсенія теж не висловлювала своєї думки, але вона і не спілкувалася з сестрою. Чомусь.

- А що це за дівчинка? Давно працює?

- Трохи більше двох тижнів, - я хмикнув. Не потрібно вміти читати думки, щоб здогадатися про що він хоче поспілкуватися, «випадково» згадавши «хорошу» дівчину.

Можливо, що всі навколо завдалися метою переконати мене в тому, що потрібно взятись нарешті за голову. Але не кидатися ж на полохливу дитину тільки тому? Вона явно не звикла до уваги і мені навіть здається, що вона не поведеться нізащо. Занадто багато у неї турбот і відволікатися на мене вона не захоче. Всі роки роботи на обох Ігнатових я був таким же, трудоголік, який спав іноді і їв раз на день.

Це я зараз подумав про іншу дівчину?

Кир, та це серйозна заявочка на перемогу. Враховуючи, що раніше такі думки щодо інших дівок мене взагалі не відвідували.

Можна, до речі, її намовити, заплатити, якщо буде потрібно, і видати за свою дівчину, щоб всі навколо відчепились. Завдяки Саші у мене багато друзів, завдяки бізнесу - багато знайомих і приятелів, з якими я періодично стикаюся, зустрічаюся або випиваю. І про моє особисте життя багато хто хоче знати. Хоча, я, звичайно, не настільки цікавий, як мої близькі друзі. На щастя, за мною не ганялися ЗМІ.

Деякі знайомі відразу починають "рекламувати" своїх сестер, подруг, що ще більше дратує. Хочеться вчепитися в горло за це. Мені потрібно забути про Єсенію, розлюбити і перестати жадати її, але точно не за допомогою дівки, яка полюбить тільки мою фінансову свободу і не буде симулювати оргазми піді мною заради нового подарунка.

Страшно подумати, як я можу ставитися до тієї, з якою все буде взаємно. Якщо збожеволів на два роки і сохну по тій, з якою не світить.

Зараз я хоча б змушую себе зрозуміти, що все це не правильно. Мені необхідно вчитися жити самостійно, спробувати стати щасливим. А не тільки розширювати свій бізнес, щоб не було занадто херово.

- Я не згоден з хлопцями про те, що тобі потрібно знайти аби когось. Особливо, навмисно, - Льоша складає руки в замок і дивиться на мене. - Чудово, звичайно, що у них складається все ось так, що вони наслідують приклад батьків, які вже майже по тридцять років разом. Але не у всіх все прекрасно складається.

- Ти про себе і дружину? - я роблю ковток кави.

- Я про всіх говорю... Сім'ї Аліси, Ігнатових і Гриші з Мирою - це більше виняток, ніж правило. Просто... Не все життя схоже на одну суцільну і рівну лінію... Я б так само, як і Саня, жив сто років з Женею, але...

- Навіщо ти одружився? - я посміхнувся. Судячи з того, що я знаю, його колишня не вийшла заміж повторно.

- Це був стан афекту, окей? - сміється Льоша. - Гаразд, раз я тут, давай розповідай, що за проект ти хочеш мутити...

Коротко пояснюю і ми до вечора говоримо майже тільки по робочих темах. Потім у Ольги просто терпіння закінчилося і вона приїхала за Льошею. Почала скандал ще при мені, а її верескливий голос я, напевно, ще годину чув у вухах, немов неприємний дзвін.

При чому, не потворна ж дівка, працьовита, довго працювала на нього, перш, ніж зачепити. Не маю права лізти в їхнє життя, але мені здається, що далеко не Женя зрадила йому.

Тут ще треба знати цих Комарових. Сестри знають собі ціну, вперто вивчилися на відмінно в універах, обидві встигли попрацювати і досягти своїх особистих успіхів. Потім звели з розуму Льошу і Саню, а потім і не тільки їх. Дівки могли б позмагатися в силі і розумі, а так само у вірності. Мати їх гідно виховала.

Чи жарт зберігати вірність вбитому чоловікові і вірити, що він живий?

Я потер перенісся і прикрив очі. Пити другий вечір не хочу. Ще голова гуде і зосередитися складно. Так і спитися можна.

Потім згадую свої думки з приводу підкупу цієї миленької полохливої мишки. Друзі її бачили, але навряд чи спробують сказати при ній, щось принизливе або неприємне для неї. Засуджувати вони ніколи мене не будуть, хоч з мужиком одружуся, тільки запитають - чи добре мені з ним.

З усмішкою згадую, як після першої ночі з Єсенією, Саша просив мене дізнатися все про неї і про батька її сина.