Читати книгу - "Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Зчепилися вони і б’ються так,
Як бачили самі ви.
Оце й усе, що я сказати можу.
Та люди - завжди люди: рівновагу
Згубити можуть і найкращі з них.
Хоч Кассіо ледь зачепив Монтано,-
Ми й друга можем зопалу ударить,-
Проте я певен, що від втікача
Зазнав такої Кассіо образи,
Що стерпіти її не зміг.
Отелло
Я знаю,
Що ти з любові й чесності цю справу
Для Кассіо зм’якшити хочеш, Яго.
Тебе люблю я, Кассіо, проте
Заступником моїм ти більш не будеш!
Входить Дездемона з почтом.
Збудили ви й мою кохану, гляньте!
(До Кассіо)
Наукою для інших станеш.
Дездемона
Любий,
Що сталось тут?
Отелло
Усе гаразд, кохана;
Іди спокійно спати.
(До Монтано)
Буду сам
Хірургом вашим я, синьйоре мій.
Допоможіть йому.
Монтано виводять.
Ти, Яго, місто зараз обійди
І заспокой усіх, кого злякала
Огидна чвара ця... Ходім, голубко!
Оце солдатський жереб наш такий -
Від снів солодких кидатись у бій!
Виходять усі, крім Яго й Кассіо.
Яго
Що з вами? Вас поранено, заступнику?
Кассіо
Так, і ніяка хірургія мені не допоможе.
Яго
Та що ви? Боже борони!
Кассіо
Добре ім’я, добре ім’я, моє добре ім’я! Ох, я втратив своє добре ім’я! Я втратив безсмертну частину самого себе, синьйоре, а залишилася в мені тільки одна тварина! Моє добре ім’я, Яго, моє добре ім’я!
Яго
А я, слово честі, думав, що вас поранено; від цього більше шкоди, ніж від утрати доброго імені. Добре ім’я - то пусте й фальшиве надбання; часто його здобувають без ніяких заслуг і втрачають без жодних причин. Ви зовсім не втратили доброго імені, якщо ви не запевните себе самі в тому, що ви його втратили. Годі побиватися, друже! Є ще багато засобів повернути собі ласку генерала: адже він звільнив вас допіру під впливом гніву; вас покарано більше для порядку, щоб не падала дисципліна, а зовсім не з холодної злості,- точнісінько так, як б’ють часом свого безневинного собаку, щоб налякати грізного лева. Вблагайте його знов, і він - ваш.
Кассіо
Я швидше благатиму, щоб він зневажав мене, ніж потерплю, щоб у такого доброго начальника був такий легковажний, п’яний і безсоромний заступник. Напитися?.. І базікати, як та папуга? І заводити бійки та сварки? Вихвалятися? Блудити словами? Присягатися? І пишномовно просторікувати зі своєю власною тінню! О ти, незримий духу вина, якщо ти не маєш іще імені, дозволь нам назвати тебе дияволом!
Яго
За ким це ви гналися з мечем? Що він вам зробив?
Кассіо
Я не знаю.
Яго
Не може бути.
Кассіо
Я пригадую дуже багато, але нічого не пам’ятаю виразно; згадую, що була якась сварка, та не знаю її причини. О, навіщо люди впускають у свої уста ворога, який краде в них мозок. Звідки в нас ця здатність веселощами, бенкетуванням, насолодами та оплесками обертати себе на тварюк?
Яго
Та ви ж зараз цілком, при собі; і як це ви отямилися так швидко?
Кассіо
Диявол пияцтва ласкаво поступився місцем дияволові люті; одна вада потягла за собою другу, щоб я зневажив себе до кінця.
Яго
Облиште, ви надто суворий, мораліст! Звичайно, беручи до уваги час, місце й становище цієї країни, я щиро бажав би, щоб цього не трапилось; але що сталося - те сталося, і треба все направига вам, на користь.
Кассіо
Я проситиму його, щоб він повернув мені мою посаду, а він відповість мені, що я п’яниця! Коли б навіть у мене було стільки ротів, як у гідри,- така відповідь затулила б їх усі відразу. Бути цілком розважною людиною, тоді обернутися в безумця і, нарешті, стати тварюкою! О диво дивне? Кожен зайвий келих - прокляття, а те, що міститься в ньому,- диявол!
Яго
Годі, годі! Хороше вино - то хороший, близький друг, якщо з ним поводитись як слід; не лайте його більше. І ще, добрий мій командире, я вірю, що ви вірите, що я люблю вас.
Кассіо
Я це довів, синьйоре. Я напився!
Яго
Ви, друже, як і будь-хто, можете іноді напитися. Я навчу вас, що вам слід робити. Дружина нашого генерала нині сама генерал. Кажу це тому, що він усього себе віддав їй і присвятив себе цілком захопленню, спогляданню й розгляданню її чарівної особи. Признайтесь їй щиро в усьому. Докучайте їй проханнями. Вона допоможе вам повернути собі посаду. Вона така щира, добра, мила й ласкава жінка, що вважатиме за гріх не зробити ще більше від того, чого в неї просять. Ублагайте її заново зв’язати розірваний зв’язок між вами, та її чоловіком - і я ладен поставити всі мої статки проти найнікчемнішої дрібниці, що цей розрив у вашій приязні зростеться ще міцніше, ніж було досі.
Кассіо
Ви даєте мені хорошу пораду.
Яго
Ця порада йде від щирої до вас любові й чесної приязні, запевняю вас.
Кассіо
Я вірю цьому і завтра вранці благатиму доброчесну Дездемону замовити за мене добре слово. Я зневірюсь у щасті моєму, якщо й тут воно мене зрадить.
Яго
Так, слушно. На добраніч, командире. Я мушу йти на варту.
Кассіо
На добраніч, чесний Яго!
(Виходить)
Яго
Хто б міг сказать тепер, що я негідник,
Коли даю пораду щиру й чесну?
Це ж найпевніший шлях, щоб ласку мавра
До себе привернути, бо найлегше
Схилить на добре діло Дездемону,
Яку природа щедрою створила,
Бо ж і сама вся щедра; легко їй
Переконати
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір», після закриття браузера.