Читати книгу - "Темні нащадки, Salamander"

У салоні зацікавлено поглянули на вікна, де можна було побачити місто, що повільно наближалося до них. Хмари розсіялися, і тепер можна було чітко побачити зелень, дороги, та старовинні будівлі Шотландії.

Літак, прокладаючи свій шлях крізь небеса, ковзав через останні хмари. Вона відчула, як колеса доторкнулися до землі. Приземлення було м'яким, хоча кілька разів підскочило, і серце Аурелії шалено забилося.

— Ми тут, — сказала Аурелія, глянувши на Лукаса, її голос ледь тремтів від усвідомлення, що вони потрапили до місця, де вони повинні були дізнатися про магічний сплеск.

Лукас лише кивнув, його очі були наповнені рішучістю, хоч і з ноткою турботи.

Пасажири почали розстібати ремені, і з салону поволеньки вийшли перші. Аурелія і Лукас залишилися на своїх місцях, доки всі не вийшли.

— Готова? — запитав Лукас, коли нарешті вони піднялися.

— Так, — відповіла Аурелія, встаючи і одягаючи рюкзак.