Читати книгу - "Доторк"

— А що, ти думала, що вони з Марсу?

— Не знаю, що думала. — Вона засміялася. — Та я не збиралася їх впускати.

Барні відчинив двері-ширму.

— Ну, заходьте, — звернувся він до чоловіків. — Містер Ґерсон?

Тип із лічильником Ґайґера показав трубкою на машину біля тротуару.

— Мене звати Ел Бендікс. Це Ґас Макнайт. Але ви з місіс Старк поки стійте на місці, ми вас перевіримо. Тоді повільно зайдемо в будинок.

Барні намагався придумати, що запитати, але не міг, бо раптом та маленька чорна коробочка, що шепотіла про радіацію незрозумілою йому мовою, стала найважливішим інструментом на світі.

Карен, що стояла у вітальні, охнула.

— Що таке, Барні? — Він знав, що вона вдосталь чула про радіацію, зараження й протирадіаційні укриття, щоб здогадатися, що таке лічильник Ґайґера. Тоді вона спробувала пояснити їм: — Тут ні. У будинку не мало б бути ніякої радіоактивності. Його побудували лише два роки тому, а ми прожили всього рік.

Чоловік із ліхтариком заговорив так, ніби виправдовувався:

— У вас фонять ворота гаража, передня доріжка, сходи, перила й дверна ручка. Ми спочатку перевіримо вас обох, а тоді весь будинок.

— Нас? — Вони вимовили це слово в унісон, Карен зиркнула на Барні й подалася назад, ніби очікувала, що він її підтримає й заперечить ті слова.

— Але як? — здавленим голосом запитав Барні. — То через аварію в лабораторії? Але ж усі сказали…

Тип із лічильником Ґайґера — Бендікс — показав трубкою на машину біля тротуару.

— Дайте ми вас перевіримо, і містер Ґерсон усе пояснить. У вас машина страшно фонить. Уся в радіоактивному пилу. Тому ви обоє, найпевніше, також заражені. Не хочу вас тривожити, але цінна кожна хвилина. Тому краще дайте нам зробити все швидко.

Радіоактивний пил. Слова, що полетіли йому в обличчя, ніби здушили його, забили горло й ніздрі. Карен позадкувала. Це абсурд, завила вона. Не може бути ніякої радіоактивності ні на ній, ні в будинку. Коли Барні після їхніх наполягань нарешті ступив уперед, щоб його перевірили, вона люто блимнула на нього очима, визнаючи, що він її зрадив.

Бендікс повільно водив трубкою над ними, тріск посилився, коли вона підібралася до піджака. Барні скинув його. А тоді сорочку й майку, які раптом ніби запекли йому шкіру. Коли Макнайт побачив, що штани також доведеться зняти й що шкіра в Барні на передпліччях і плечах також має ознаки радіаційного зараження, він спробував підбадьорити його:

— Не хвилюйтеся, містере Старк. Ми знаємо, як із цим упоратися. — Бендікс пішов до фургона, дістав звідти компресор і два пластикові пакети. Коли повернувся, то спинився на мить і, побачивши, що сусіди спостерігають зі своїх вікон, сказав: — Краще зайти в гараж, бо нам потрібно полити вас зі шланга. У вас там є світло?

Барні отупіло кивнув, і вони обоє пішли. Карен автоматично ввімкнула світло, поки Макнайт розкручував тонкий пластиковий шланг і запускав помпу, терпляче пояснюючи (дуже м’яко, як здавалося Барні):

— Ця хімічна речовина змиє часточки з вашої шкіри, якщо вони ще не проникли надто глибоко. Ні, не торкайтеся! Ви можете втерти їх глибше. Просто поверніться, щоб я полив нею вам спину. Отак. А тепер обережно зітріть розчин. Добре. А тепер іще раз.

Барні обмивав руки під теплим потоком, підставляв руки й ноги, і щоразу, як Бендікс водив біля нього трубкою й вона тріскотіла швидше, шкіра на шиї в Барні напружувалася й поколювала, наче по ній щось повзало. Зрештою, коли, здавалося, минуло вже багато часу, Бендіксова трубка втішилась і показала, що він більше не заражений.

— Як ця фігня взагалі сюди потрапила? — запитав Барні.

Бендікс знизав плечима, надто зайнятий, щоб відповісти, але Макнайт пояснив, що Праґер виніс радіоактивний пил зі свого маленького кабінету в дослідницькій лабораторії на взутті та одязі після аварії.

— Але як? Господи, він же казав мені, що все відчистили. На радіо й телебаченні сказали, що загрози більше немає.

— Слухайте, — нетерпляче повів Бендікс, — ми з містером Ґерсоном усе пояснимо, коли…

— Був витік, — пояснив Макнайт, — через вентиляційний канал. Коли вони десь три тижні тому запустили вентиляцію, пил полетів Максові в кабінет. Він розніс його в кілька місць, зокрема у свою й вашу машини.

Слова зависли в теплому повітрі, перед тим як розрослися своїм значенням. Карен здригнулася, і Барні, відчуваючи прохолоду в грудях, зрозумів чому. Макнайт обережно здер смужку з одного пластикового пакета й витягнув звідти лікарняне кімоно, щоб Барні одягнувся.

— А тепер, місіс Старк, будь ласка… — звернувся до неї Макнайт досі теплим і вибачливим голосом.

Карен була налякана, проте Барні не знав, як полегшити для неї цю ситуацію. Бендікс трубкою лічильника Ґайґера показав їй, щоб вона підійшла.

— Сукню, — сказав він, указуючи на шкалу.

— Але я щойно купила її, — видихнула Карен. — Така гарна! Як воно могло?..

— Через ваші або його руки чи від іншого одягу в шафі.

— Але я ще ж навіть не вішала її в шафу. Щойно витягла з коробки.

Бендікс знизав плечима, але знову підійшов Макнайт.

— Вибачте, місіс Старк. Мусимо це зробити. Знаю, як ви почуваєтеся, але це для вашої ж безпеки. Будь ласка.

Карен піддалася його голосу, скинула сукню, а за нею й нічну сорочку. Барні збирався протестувати, але Макнайт, побачивши, як фонить її ліфчик, знову вибачився.

— У нас немає жінки для цієї роботи. То був терміновий дзвінок.

— У нас усі такі дзвінки термінові, — буркнув Бендікс.

— Не звертайте на нього уваги. У нас уже майже тридцять шість годин роботи без перерви. З іншої роботи в Клівленді до будинку містера Праґера сьогодні, а тоді сюди. Зробімо так, містере Старк. Ви тримайте лічильник Ґайґера — доведеться зняти решту одягу також — і просто водіть своїй дружині по тілу.

— Нема потреби. — Карен озвалася таким крихким голосом, що всі до неї обернулися. Вона взялася за застібку ліфчика, скинула його, зухвало стояла й тремтіла під жовтим світлом. Лічильник показав сліди на грудях і стегнах. Попри її зухвалу невимушеність, обоє чоловіків відвернулися, коли вона себе омивала. Барні підійшов, хотів допомогти, але Карен відсторонилася.

— Облиш мене. Не підходь.

Коли Карен закінчила, її знову перевірили. Інструмент цокотів звичайним сумним пульсом фонової радіації.