Читати книгу - "Корделія, Rin Voarg"

Я тільки заперечно похитала головою, ховаючи обличчя в подушку, яка пахла, як сам Касс — знайомий і дивовижно заспокійливий аромат.

— Я ніколи в житті не бачила нічого страшнішого, — прошепотіла я нарешті.

Кассандр на мить замислився, його погляд залишався м’яким і турботливим.

— В цьому бидинку ти в безпеці, — сказав він, ніби ставлячи невидимий захист між мною і світом.

Я закрила очі, відчуваючи, як моє тіло поступово розслабляється. А Касс лежав поруч, не спускаючи з мене очей, доки моє дихання не вирівнялося.

І навіть коли ніч знову огорнула нас обох, він продовжував дивитися на мене, ніби оберігав мій сон від нових кошмарів.