Читати книгу - "Срібне яблуко, Анна Авілова"

— Знаєш, здається, мені щойно був посланий знак у твоїй подобі. Я хочу в нього працювати, - раптом випалила Джейн.

Вона й сама не знала, що її так раптово привабило в цій газеті. Джейн терпіти не могла все містичне. Можливо, з її нинішнім статусом зараз і місце лише на подібній роботі. Вона писатиме незрозумілі історії, вигадані кимось таким же божевільним як вона сама, а головне, що ця робота віддалена від людей. Тим більше їй завжди подобалося щось писати, складати. Невипадково вона собі стільки всього навигадувала.

Серхіо був вражений такою активністю Джейн. І спочатку не хотів давати їй номер телефону, але все ж таки вирішив, що якщо Джейн, хоч щось зацікавило, це вже добре.

Незабаром Джейн вже писала статті для цієї газети. Однокласник Серхіо – його звали Дарій – виявився дуже дивною людиною. Хоча, мабуть, і Джейн зараз виглядала аналогічно, бо Дарій прийняв її до колективу, як рідну.

В основному він давав їй різні вирізки зі старих газет, в яких описувалися ті чи інші паранормальні випадки, а Джейн з цих вирізок формувала повноцінну статтю. Дівчині сподобалося на цій роботі, звичайно, це було не тим, про що можна мріяти, де можна будувати кар'єру тощо, але подібне заняття чудово відвертало її увагу від сумних думок. Коли вона читала відверто безумні статті та чиїсь скажені інтерв'ю, їй здавалося, що вона сама не така вже й божевільна. Що вона справді просто замістила у своїй голові погані події ось і все. Адже доктор Коллінз весь час каже, що її ілюзії не такі страшні, як здаються. І зараз Джейн у цьому переконувалася: люди з її статей говорили про такі неймовірні речі, які шокували її. А її Айронвуд - лише фантазія, яку вона давно прийняла та усвідомила, а значить - вона вже на шляху одужання.

В офісі Дарія була страшенно захаращена комора. Якось Джейн натрапила там на стару раму для дзеркала. Щоразу, коли вона йшла з офісу останньою, вона пробиралася в комору і розмовляла  сама з собою, дивлячись у раму. Якби хтось побачив цю веселу картину, доктора Коллінза відразу визнали б найгіршим психіатром у світі. Він уже готував документи Джейн для зняття з психіатричного обліку, поки вона розмовляла сама з собою у затхлій коморі. Але, правду кажучи, він чудово впорався зі своєю роботою. У спілкуванні з тартулою Джейн не бачила нічого поганого. Подібна самостійна терапія допомагала їй не падати духом і не має значення, що вона перейняла цей метод з уявного світу. І взагалі, якщо світ уявний, виходить, вона сама і вигадала подібну форму спілкування з собою.

Джейн хвалила себе за те, що бореться зі своїми ілюзіями, підбадьорювала, що незабаром повернеться до свого минулого життя. І після цих розмов на душі ставало легше, як і тоді, коли вона хвалила себе в тартулах Айронвуда. Єдина відмінність була в тому, що в цій рамі вона не бачила відображення свого обличчя, а лише запилену стіну, перед якою вона сиділа. Мабуть, попри її спроби повернути Джейн Саллі, та дівчина все ж таки десь остаточно загубилася.