read-books.club » Любовні романи » Дочка пірата, Лаванда Різ 📚 - Українською

Читати книгу - "Дочка пірата, Лаванда Різ"

248
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Дочка пірата" автора Лаванда Різ. Жанр книги: Любовні романи / Любовна фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 121 122 123 ... 165
Перейти на сторінку:

 - Віримо! - Виніс свій вердикт Сеярін. – Ми здогадувалися, що в тебе була важлива причина, а не та, яку назвав Зур. У химер справді дивні та жорстокі закони. Так, дівчина Ванда стала дружиною Зура, народила йому сина, а потім химери вбили її. І все тому, що Зур сказав, що не бажає її більше бачити! Адже він силою змусив себе одружитися з нею. Ви не змогли обдурити сіпат, Зур зрозумів, що це обман, вже за хвилину, як тільки побачив Ванду в твоєму обличчі. І ось тоді почалося найстрашніше!

- Скажи, Енн, на тобі немає випадково якоїсь штуки, яка б блокувала ваш із Зуром зв'язок? – з цікавістю втрутився Мак.

- Була, я носила її не знімаючи, але кілька місяців тому загубила. Адже зв'язку я більше не відчуваю.

- Зовсім? Нічого?

- Тепер я вже не можу розібрати ... те, що сталося три місяці тому з Ілаєм, змушує відчувати мене лише біль, - гірко відповіла Енн.

- Ми спіймали твою розмову, випадково, коли ти пролітала недалеко від Химера, у гонитві за гротським кораблем. З ваших переговорів ми зрозуміли, що сталося з Ілаєм. От тоді у нас і дозрів план забрати тебе, - подав свій голос Лакур. - І як ти жила весь цей час?

- Я …намагалася жити, вмовивши себе, що вчинила правильно. Я знала, що рано чи пізно ви дізнаєтеся, хто був у моєму обличчі, адже у вас, на відміну від Зура, сіпата немає. Але я сподівалася, що ви якось зрозумієте мене. Мені довелося розпочати своє життя спочатку. Ілай був поруч, він любив мене, сильно любив. По-своєму, я була дуже щаслива із ним. Мені надали статус громадянина Імперії, і я поступила на службу. Я була оператором, диспетчером патрульних. …Так, знаю, цим я зрадила піратство, всі наші принципи та погляди …але я не жалкую. За ці роки я сильно змінилася, я зрозуміла, що і по той бік є люди, за життя яких варто боротися. Ну чому ви мені не відповідаєте, що трапилося із Зуром! – не витримала вона.

- Із Зуром? …Зура якого ти знала – більше немає! – похмуро промовив Мак. - Ні, він живий і править Химером. Просто він змінився до невпізнання. Ця істота вже не наш брат! Цей обрубаний сіпат внутрішньо його покалічив! Спочатку він просто дико божеволів, тому що ти зникла з його життя, з його відчуттів. Він стогнав, гарчав, трощив все підряд, вив, ніби від болю, ніби йому наживо вирвали серце. Це не можна передати словами. Сіпат приніс йому страшні муки, як фізичні, так і духовні. Нам він сказав, що ти зрадила і покинула нас заради імперського солдата. Що ти відмовилася від нашої сім'ї назавжди, не бажаючи більше мати з нами нічого спільного. А нам він категорично заборонив шукати з тобою зустрічі. До останнього часу він контролював кожні наші переміщення, щоби ми не порушили свого слова, щоб не вийшли з тобою на зв'язок. Твоя втеча засмутила нас, для нас це теж була своєрідна душевна рана, ми не могли зрозуміти, за що ти так з нами вчинила, ми не впізнали в цьому вчинку тебе. Тому був такий здогад, що тільки важлива причина штовхнула тебе на цей крок. Ми наче чекали чогось. Чекали, що доля покаже нам правильний шлях. А Зур... він почав змінюватися... у найгірший бік. Він перестав приймати людську подобу, замкнувся в собі, не допускав жодних спогадів про наше минуле. Зур став похмурою деспотичною химерою, який часом був схожий на лютого звіра! Його обличчя завжди перекошене, наче від болю. Він став рідко бачитися з нами, ми ставали йому непотрібними. Зур виділив кожному з нас по кораблю, зробивши щедрий жест правителя і став давати нам різні доручення в глибину їхньої галактики. Потім взагалі розпустив на всі чотири сторони! На Химері з ним залишився лише батько, сторожем на бронтозаврі. Сеярін повернувся на Аквазан. Жако якийсь час тулився на Террі. Лакур самотньо блукав піратськими трасами, іноді зупиняючись у якихось колоніях. А я якось приземлився у справах на Тібр і зустрів там дівчину, тепер маю сім'ю. Ми підтримували один з одним зв'язок і іноді прилітали провідати батька. Ось така сумна історія про розпад нашої родини.

- Господи... який жах! - Прошепотіла Енн. На її обличчі було написано стільки засмучення та розчарування! Вона дивилася на них своїми великими сумними очима і шепотіла далі:

- Це ж просто неможливо, всі ланки ланцюга розірвані, більше немає єдиного цілого?! Більше нема за що триматися, як таке могло з нами статися?

 - Мак ще не договорив, що для нас це так само паршиво, – промовив Лакур. – Наша сім'я у нас у голові, у серці! Це все, що ми цінували найбільше! Тому ці чотири роки для всіх нас були надто незручними та довгими. А коли ми з Маком прилетіли на Химер і нашому Маку випадково захотілося випробувати свій новий прилад, ми нібито знову ж таки випадково почули твій голос у передавачі. І ось тоді ми зрозуміли, що це знак долі! І ми знову зібралися усі разом! Крім Зура, звісно. У нас є ціль Енн – ми хочемо відродити нашу сім'ю!

Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 121 122 123 ... 165
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дочка пірата, Лаванда Різ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дочка пірата, Лаванда Різ"