Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"

— Я розумію. Але твій лист я читала і там говориться саме про найкращий острів.

— Гаразд. Тоді скажи моєму дурню, що Ілема нам не потрібна, нехай виходить і займеться ділом.

— А він уже займається.

— Так? І яким же?

— Відлякує потенційних наречених від дівчини, яка йому подобається. Ну і… судячи з того, що серед кухонної прислуги вже розійшлися чутки, що йому підбирають багату та родовиту наречену, яку йому віддасть особисто імператор своїм словом, він має якийсь план. І про те, що ховається він бо боїться привернути твою незадоволену увагу до якоїсь гарної особи, до якої був надто добрий, чутки теж ходять. Я навіть ставку зробила на те, що то за особа.

— Стривай, що цей бовдур задумав?

— Ну, ти ж розумієш, що незабаром і та, і друга чутки дійдуть до твоєї майже тезки. І вона радісно поламає твої плани, виправдовуючи себе тим, що це не помста охоронці-вискочці, а поєднання люблячих сердець.

— Мелано, що то за дівчина?

— Хороша дівчина. І підходяща, не турбуйся. Я там теж кілька чуток гуляти пустила. Повеселю нашу імператрицю. А знаєш, що найсмішніше? Ця бідолашна дівчина навіть не здогадується про його великі плани і налаштована вийти заміж за незнайомця, а потім вирушити воювати з піратами.

— Бовдур, — захопилася сином Кадмія.

— Весь у тебе, — весело сказала Мелана.

***

Фіалка, вона ж дочка гільдійського голови, теж поки що не спала. Вона уважно слухала двох служниць, які прийшли до її кімнати нібито для того, щоб поміняти постільну білизну, яка здалася ніжній красуні надто жорсткою.

Насправді ж принесена білизна так і залишилася валятися у кріслі. А служниці, передаючи ніжній красуні списані листи, розповідали про найперспективніших і найпридатніших наречених із тих, хто вже прибув. Вибір насправді виявився великий. Але інформацію все одно слід було ще проаналізувати та уточнити. А то так націлишся на власника палаців, земель і титулу, а потім виявиться, що половина земель уже розпродана або програна, палаци потребують не просто ремонту, а капітальної перебудови, та й титул поки не отримано, тому що попередній власник третій рік не встає з ліжка, ледве їсть, майже не розмовляє, але зараза не вмирає і в хвилини просвітління погрожує передати титул іншому спадкоємцю.

Загалом, робота Фіалку чекала довга і складна. Але вона ніколи не вважала вдале заміжжя легкою справою.

***

Ще одна дівчина, мила, золотоволоса дочка божевільної матері, теж поки що не спала. Вона стояла на балкончику, на який потрапила, пройшовши через порожню кімнату з трьома книжковими полицями та величезним столом. Ця кімната була недалеко від тих, у яких поселили наречених, і, судячи з порожнечі, нікому не належала. Дівчина, котра любила самотність, цій кімнаті дуже зраділа, бо наречені встигли їй набриднути, всі здавалися набитими романтичними дурепами і нічого не розуміли в житті. З ними навіть розмовляти не хотілося, а ділитися планами тим більше. Та й просто показувати незадоволення через те, що випало безглузде ім’ячко Льонок. Бачила дівчина ці квіти — здорові, незграбні та жовті. Хіба вона така?

Загалом, розмовляти ні з ким не хотілося, бо напевно зловтішатимуться. А висловитись хотілося. Тому порожній кімнаті Льонок дуже зраділа, трохи поскаржилася на долю столу.

— Вони такі дурні, — говорила вона йому по секрету. — Нічого у житті не розуміють. А найдурніша ця, Лютик яка — «Ах, якби було можливо стати дружиною принца. Як шкода, що він уже заручений». Ну дурепа ж, заручений, зовсім не означає, що одружений. І якщо тобі такий потрібен принц, проблему із суперницею можна якось вирішити. Хоча виходити заміж за принца безглуздо. Навіть імператриця насправді просто лялька, яка нічого не означає. Краще бути фавориткою, фаворитки крутять імператорами, як хочуть. Ось. Шкода, що наш імператор уже старий, а то б я...

Льонок почула чоловічі голоси. Вона обережно підкралася до завіс, відсунувши одну, виявила відчинені двері, що ведуть на балкончик. Трохи подумавши і прислухавшись, дівчина обережно переступила через поріг і завмерла, слухаючи чужу розмову.

І що далі слухала, то сильніше розуміла, що вона має всі шанси стати фавориткою при імператорі. Тому що двоє незнайомців говорили про те, як скоро здохне старий імператор через свою загадкову хворобу. І виходило в них, що він і року не протягне. А потім на престол зійде молодий імператор, який дружив з одним із тих, хто говорив. А ще він був досить гарний, щоб було не соромно стати його фавориткою. І тоді вже…

Льонок навіть заплющила очі від задоволення, уявивши, як усі перед нею повзатимуть, благаючи, щоб вона вплинула на рішення імператора. А вона зрідка погоджуватиметься, але з такими умовами, що всі вони опиняться в неї в кулаку.

І це буде правильно. І ніхто більше не посміє назвати її божевільною.