Читати книгу - "Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн"

Шері вихопила камеру з рук Пташки.

- Я сказала Грегу принести її, щоб ми могли сфотографувати тебе, коли ти будеш грати.

- Як приклад хорошого спортсмена? - запитав Птах.

- Як поганий приклад, - сказала Шері.

- Ви просто заздрите, - відповів Пташка, насупившись, - тому, що я природжений спортсмен, а ви не можете перейти вулицю, не впавши на обличчя.

- Гей, Пташко, повернися в зграю! - гукнув один з тренерів з ігрового поля.

- Мені треба йти, - сказав Пташка, швидко махнув їм рукою і рушив риссю назад до своїх товаришів по команді.

- Ні, зачекай. Давай я швидко сфоткаю тебе, - сказав Грег.

Пташка зупинився, обернувся і став у позу.

- Ні, я зніму, - наполягала Шері.

Вона почала підносити камеру до очей, спрямовуючи її на Пташку. І коли вона підняла її, Грег схопився за камеру.

- Гей, дай я зніму!

В боротьбі хтось натиснув кнопку. Камера клацнула, а потім з’явився спалах. Вилізла ще не проявлена фотографія.

- Навіщо ти це зробив? - сердито запитала Шері.

- Вибач, - сказав Грег. - Я не хотів...

Вона витягла фотографію й тримала її в руці. Грег і Пташка підійшли ближче, щоб спостерігати за розвитком подій.

- Що це в біса таке? - вигукнув Пташка, пильно вдивляючись у маленький квадратик, у той час, як кольори яскравішали й набували форми.

- Ого! - вигукнув Грег.

На фото було видно, що Пташка розпластався непритомний на спині, з роззявленим ротом. Його шия була зігнута під страшним кутом, а очі міцно заплющені.

Дванадцята глава

- Агов, що це за дурна камера? - запитав Пташка, вихопивши знімок з рук Шері. Він нахиляв його з боку в бік, мружачись на нього. - Вона якась бракована чи щось таке.

- Дивно, - сказав Грег, хитаючи головою.

- Гей, Пташко, йди сюди! - гукнув тренер "Дельфінів".

- Іду! - Пташка віддав фотографію назад Шері й побіг до своїх товаришів по команді.

Пролунали свистки. Обидві команди закінчили тренування і риссю попрямували до лавок вздовж третьої бази.

- Як це сталося? - запитала Шері у Грега, прикриваючи очі від сонця однією рукою, а іншою тримаючи фотографію близько до обличчя.

- Виглядає так, ніби Пташка лежить на землі, ніби його потяг збив. Але ж він стояв прямо перед нами!

- Я ні чорта не розумію. Справді не розумію, - задумливо відповів Грег. - Камера продовжує робити це.

Розгойдуючи камеру за тонкий ремінець, він пішов за Шері до тінистого місця біля трибун.

- Поглянь, як у нього зігнута шия, - продовжувала Шері. - Це ж просто жах.

- З камерою точно щось не так, - сказав Грег. Він почав розповідати їй про знімок нової машини, який він зробив, і про знімок свого брата Террі. Але вона перебила його, перш ніж Грег встиг договорити.

- І про фотографію Майкла. На ній він падає зі сходів ще до того, як він реально впав. Це дуже стрьомна фігня...

- Я знаю, - погодився Грег.

- Дай подивлюся, - сказала Шері й вирвала камеру з його рук. - Там плівка залишилась?

- Не знаю, - зізнався Грег. - Я не зміг знайти місце де її треба міняти, чи взагалі якісь отвори.

Шері уважно оглянула камеру, крутячи її в руках.

- Тут ніде навіть назви не написано. Як можна здогадатися, заряджена вона чи ні?

Грег знизав плечима.

Розпочався бейсбольний матч. «Кардинали» (команда суперників), пробіглися, щоб зайняти свої позиції на полі.

Хлопчик на трибуні впустив бляшанку з газованою водою. Вона вдарилася об землю і розлилася, а дитина почала плакати. Повз проїжджав старий універсал, наповнений підлітками, його радіо ревіло на увесь.

- Так куди тут вставляється плівка? - нетерпляче запитала Шері.

Грег підійшов ближче, щоб ще раз оглянути камеру.

- Здається, ось тут, - сказав він, показуючи пальцем.

- Хіба задня частина не від'єднується?

Шері покрутила його.

- Ні, я так не думаю. Більшість цих камер з автоматичним проявленням завантажуються спереду.