read-books.club » Бойовики » Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн 📚 - Українською

Читати книгу - "Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн"

14
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри" автора Роберт Лоуренс Стайн. Жанр книги: Бойовики / Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн» була написана автором - Роберт Лоуренс Стайн, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Бойовики / Фентезі".
Поділитися книгою "Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн" в соціальних мережах: 

Стара камера, знайдена групою друзів, приховує набагато більше таємниць, ніж їм здавалося спочатку. Звичайна знахідна перетворює їхні спокійні будні в безжальну гру долі. Кожен натиск кнопки приносить нещастя тим, хто опиняється на знімках. Кожна усмішка або мимоволі зроблений кадр може стати причиною нових таємниць і трагедій. Чи вдасться їм уникнути прокляття камери та зберегти свої життя?

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 ... 32
Перейти на сторінку:

ПОСМІХНИСЬ ТА ПОМРИ

Р. Л. Стайн

Переклад Дмитро Нікіфорук

@Nikiforuk

Спільнота https://t.me/MSPages

Перша глава

- У Піттс Лендінгу взагалі нема чим зайнятись, - сказав Майкл Ворнер, засунувши руки в кишені вицвілих джинсових шортів.

- Так. Піттс Лендінг – ще та діра, - відповів Грег Бенкс.

Даг Артур і Шері Вокер пробурмотіли свою згоду.

Піттс Лендінг – це ще та діра. Таким було гасло міста, за словами Грега та його трьох друзів. Насправді Піттс Лендінг мало чим відрізнявся від багатьох маленьких містечок з тихими вуличками, тінистими газонами та затишними старими будинками.

Але ось настав погожий осінній день, і четверо друзів тинялися навколо будинку Грега, штовхаючи ногами камінці, роздумуючи, чим би розважитися.

- Ходімо до "Гровера", подивимося, чи не привезли нові комікси, - запропонував Даг.

- У нас немає грошей, Пташко, - сказав йому Грег.

Усі називали Дага "Пташкою", бо він був дуже схожий на нього. Кращим прізвиськом могло бути хіба "Лелека". У нього були довгі, худі ноги, і він ходив довгими, лелечими кроками. Під густою копицею каштанового волосся, яке він рідко розчісував, у нього були маленькі, як у пташки, карі очі, і довгий ніс, вигнутий, як дзьоб. Дагу не дуже подобалося коли його називали Пташкою, але він звик до цього.

- Ми ж можемо просто подивитися комікси, - наполягав Пташка.

- Поки Гровер не почне на тебе кричати, - сказала Шері. Вона надула щоки й досить вдало зімітувала грубуватого власника магазину: - «Або платите, або валите!»

- Він думає, що він такий крутий, - сказав Грег, сміючись з її імітації. – Але по чесному, він просто придурок.

- Цього тижня мають завезти новий випуск «Людей Х», - простогнав Пташка.

- Ти маєш подати заявку до «Людей Х», - сказав Грег, грайливо штовхнувши свого приятеля. – Ти міг би стати Птахоменом. Ти був би неймовірним!

- Було б круто якби нас усіх взяли, - сказав Майкл. - Якби ми були супергероями, можливо нам було б чим зайнятися.

- А щоб змінилося? - швидко відповіла Шері. - У Піттс Лендінг навіть злочинів ніяких не відбувається. З чим би ми тут боролись?

- Могли б боротися з бур’янами, - запропонував Птахомен.

Він був жартівником у групі. Інші засміялися. Ці четверо дружили вже давно. Грег і Шарі жили по сусідству, а їхні батьки були найкращими друзями. Пташка і Майкл жили в сусідньому кварталі.

- Може в бейсбол зіграємо? - запропонував Майкл. - Підемо спуститися на дитячий майданчик.

- Та ну, - сказала Шері. - Грати вчотирьох не цікаво.

Вона відкинула назад пасмо свого завитого чорного волосся, що впало на обличчя. На ній був жовтий світшот великого розміру поверх яскраво-зелених легінсів.

- Можливо там ще хтось буде, - сказав Майкл, беручи жменю гравію з під'їзної дороги й пропускаючи його крізь пухкі пальці. У Майкла було коротке руде волосся, блакитні очі й обличчя, вкрите веснянками. Він не був товстим, але худим його було важко назвати.

- Я голосую за бейсбол, - закликав Пташка. - Мені потрібна практика. Сезон «Дитячої Ліги» починається через пару днів.

- «Дитяча Ліга»? Восени? - запитала Шері.

- Це нова осіння ліга. Перша гра у вівторок після школи, - пояснив той.

- Ми обов’язково прийдемо на гру, - сказав Грег.

- Ми прийдемо подивитися, як ти вправний атлет, - додала Шері.

Її хобі було дражнити Пташку.

- На якій позиції ти граєш? - запитав Грег.

- Водоносом, - спробував пожартувати Майкл.

Ніхто не засміявся. Жарти Майкла завжди не мали успіху.

Пташка знизав плечима.

- Ще не знаю. Перед грою скажуть. А чому ти не граєш, Грегу?

З його великими плечима і м'язистими руками й ногами, Грег був природженим спортсменом в групі. Він був світловолосий і вродливий, з блискучими сіро-зеленими очима і широкою, доброзичливою посмішкою.

- Мій брат, Террі, мав записати мене, але він забув, - сказав Грег, скорчивши огидне обличчя.

- До речі, а де Террі? - запитала Шері. Вона була трохи закохана в старшого брата Грега.

- Він влаштувався на роботу щосуботи й після школи. Морозиво продає у Дайрі Фриз, - сказав їй Грег.

- Ходімо тоді в Дайрі Фриз! - з ентузіазмом вигукнув Майкл.

1 2 ... 32
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн» жанру - Бойовики / Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн"