Читати книгу - "Дожени або зникни, Наталі Саксаганська"

Орест піддався. Друзі підʼїхали до спортзали. Гра вже починалася і  вони ледве встигли. Орест був спокійний до баскетболу, а от Тім  — справжній уболівальник. Колись він і сам грав, але після травми прийшлось попрощатися з великим спортом. 

Орест клацав в телефоні, все сподіваючись знайти Солю в якійсь із соц. мереж. 

По тому, що почався матч він здогадався лише через Тіма. Той пожвавився, і щось розповідав про шанси двох команд. 

Орест не цікавився правилами гри, він знав, що той хто найбільше закине  м'ячів у кільце, той і переміг. І коли нарешті оголосили невеличку перерву хотів вже тікати. Але Тім його не пустив.

 — Тобі той чувак нікого не нагадує?  — Раптово запитав Тимофій, показуючи на гравця з команди суперників. Орест ліниво повернув голову, але щось затримало його увагу.

 — Блін, це ж той бовдур, якого ми в гаражі  віддубасили.

 — Точняк, це він.

За хвилину зал зірвався від  ритмічної  музики  і на майданчик вибігли дівчата: в однакових коротких спідницях та яскравих топах. Уболівальники оваціями та свистом вітали виступ чирлідерок. Вони увірвалися відразу з серією акробатичних номерів. Це були й складні обертання у повітрі, залишаючи глядачів зі “скрученими” шиями, і витончені шпагати, які зачаровували своєю грацією.  Але найефектнішим моментом стала фінальна піраміда, яку вправно побудували красуні. З вершини піраміди одна з чирлідерок виконала неймовірний кульбіт у повітрі та вправно приземлилася на ноги. На мить глядачі затамували подих, перш ніж вони вибухнули гучними оплесками.

 — А ось і твоя Соля!