Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"

-Єво, пішли вийдемо, покуримо,- подруга схопила її за руку та потягнула за собою в коридор.

  Опинившись у коридорі Леся запитала:

-Ти сама повернешся додому? Бо я лишаюся тут. Антошка запропонував заночувати.

-Леся, ти зовсім здоровий глузд втратила? Навіщо…

-Не кричи,- спокійно перебила Леся подругу підпалюючи сигарету,- Антон, це саме той чоловік про якого я так мріяла. Симпатичний, забезпечений, легкий у спілкуванні, пристрасний. Чого ще треба? Знаєш, як мені сподобалося з ним у ліжку. Він справжній альфа-самець. Ти навіть уявити собі не можеш, яке я отримала задоволення. Ще хочу, тому я і лишаюся. Я нічого не втрачаю, а тільки отримую. Ти теж би розслабилася. Ден гарний.

-Леся, будь ласка, припини. Хочеш залишитися, лишайся, справа твоя, немаленька вже. Тільки тоді не треба плакати, коли цей альфа-самець про тебе забуде і не передзвонить,- Єва намагалася вгамуватися,- я знала, що ти ненормальна, але ж не наскільки. Ти остаточно вирішила залишитися?

-Так,- Леся погасила недопалок та поклала його до попільнички, яка стояла на підвіконнику,- мені хочеться залишитися. Не хвилюйся за мене, я доросла дівчинка і знаю що роблю. Добре?

…Денис відхилився на спинку дивану, поклавши на неї свою руку і тільки прижмурив погляд, коли Антон у самому халаті сів поруч з ним та налив собі коньяку.

-Найкраща вечірка за останні часи. Сподіваюся друже ти теж задоволений?- запитав Антон.

-Можливо. Зізнаюся, твій план був вдалий,- Денис злегка усміхнувся,- головне не загратися.

-Я вмію вчасно гальмувати. У мене попереду бурхлива ніч кохання, а початок так взагалі зашкалює. Мені подобаються такі як Леська. Смілива у своїх бажаннях та діях. Ніяких комплексів та вагань. Так що бери приклад з мене і…

-У мене трохи інші плани. Я Єві запропонував фіктивні стосунки, так звану взаємодопомогу. Так що все добре,- зізнався Денис.

-Отож за це і вип’ємо,- Антон налив у порожній келех і другові коньяку, і вони цокнулися.

  Згодом Денис викликав таксі у які сів разом з Євою.

-Кажи свою адресу, бо спочатку тебе підкинемо, а потім я вже поїду до себе,- звернувся він до неї.

  Єва була тільки за, бо їй хотілося як найшвидше опинитися вдома, у своїй кімнаті. Надіялася, що вже всі полягали спати і ніхто не чекає на неї. На пропозицію вона погодилася, бо вірила, що це захистить її. Тільки зовсім неприємно буде обманювати маму. Та вона не лишила їй вибору і тому саме так доведеться вчинити. Взагалі Єва була впевнена, що їй нічого такого не доведеться робити, щоб переконати оточуючих, що у неї віднині є хлопець. Не стане приховувати, як саме познайомилася з Денисом. Це навіть гідна версія знайомства. Якщо треба буде познайомити родину з Денисом, то познайомить. Хіба це проблема? Ну, хай він там разок прийде до них додому, повечеряють. Ну, на тому і все. Єва не сумнівалася що так і буде. Ніхто ж не стане щоразу перевіряти де вона і з ким. Так само і до Дениса, сходить може раз у гості, ну, на тому і все. Єва була задоволена таким планом, подумала як все вдало склалося. Ніби якийсь подарунок долі. Але завжди є, але…

-Саме тут я і живу,- сказала Єва Денисові, коли таксі зупинилося біля її будинку.

-Гарний будинок,- Денис виглянув у бокове вікно автомобіля.

-Цей будинок належить мамі і мені. Тато нам у спадок залишив.

-А мій батько зник безвісті, але скоріш за все він загинув. У спадок мені лишив компанію,- Денис взаємно був відвертий.

-Зрозуміло, ну, тоді я піду. Телефонами ми обмінялися, тому, коли треба буде можемо телефонувати один одному,- Єва відкрила дверцята таксі та зібралася вилазити, але раптом зупинилася,- я то гадала, що вони вже полягали спати, а вони з будинку повиходили. І чого це їм не спиться?

-Ну, тоді я йду з тобою,- прийняв рішення Денис,- сьогодні відіграємо перший акт нашої вистави.

-Що ти збираєшся робити?- Єва відчула як розхвилювалася,- Я не готова ось так відразу приступати до гри.

-Я не зрозумів, ти хочеш чи ні, щоб твої рідні дізналися та побачили, що у тебе є хлопець,- Денис подумав, що вона злякалася і була готова відступити від їхнього плану.

-Це від хвилювання я розгубилася,- Єва заплющила очі та декілька разів глибоко вдихнула та видихнула намагаючись себе налаштувати на подальші дії та заспокоїтися,- пішли. Тільки веди себе, будь ласка, стримано, будь скромним і не говори нічого лишнього. Зрозумів?

-Я буду самим собою. бо скромність та сором’язливість це зовсім не про мене. Не хвилюйся, я знаю, як треба себе поводить. Одним словом, тебе не підведу. Твої рідні будуть у захваті від мене,- усміхнувся Денис, якого все це почало забавляти,- ну, сміливіше вилазь з машини.

  Єва вилізла з салону, а Денис слідом за нею і вони разом зайшли на подвір’я де на ганку стояв вітчим Василь Іванович зі своїм племінником та курили, а Катерина Борисівна, мама Єви щойно вийшла з будинку і відразу ж помітила свою доньку з незнайомцем. Денис на відміну від Єви зовсім не хвилювався і навіть хотів взяти її за руку та вона не дозволила, а він не став наполягати. Денис теж не горів бажанням торкатися до неї, просто подумав, що так повинно бути більш переконливо.

-Добрий вечір, я Денис,- він простягнув руку чоловікам для привітання і вони відповіли взаємно.

-Денис мій хлопець,- додала Єва намагаючись не піднімати очі, щоб ні з ким не зустрітися поглядом, бо палала від сорому, що доводилося зараз обманювати…