Читати книгу - "Макова війна, Ребекка Куанг"

Він указав на вежу із дзвоном на п’ятому ярусі.

— Минулого року двоє прислужників встановлювали новий дзвін. Самотужки вони нізащо б не змогли підняти його так високо. Але з продумано розміщеними мотузками двоє звичайних чоловіків спромоглися підняти предмет, значно важчий за них. У бойових мистецтвах цей принцип працює теж. У своєму тілі ви маєте обмежений запас енергії. І скільки б не тренувалися, надлюдських можливостей усе одно не матимете. Але завдяки правильній дисципліні, знаючи, куди вдарити і коли…

Дзюнь ударив кулаком у тулуб манекена. Деревина розщепилася, утворюючи ідеальний радіус тріщин навколо його руки. Дзюнь прибрав руку. Тулуб опудала розсипався на друзки.

— …ви здатні на те, що людям видається неможливим. Бойові мистецтва — це про дію та реакцію. Кути і тригонометрію. Правильний обсяг сили, застосований під потрібним вектором. Ваші м’язи скорочуються й випускають силу, а ця сила розганяється до цілі. Якщо ви наростите м’язову масу, то зможете виділити більшу силу. Якщо напрацюєте гарну техніку, ваша сила спрямовуватиметься з більшою зосередженістю та вищою ефективністю. Бойові мистецтва не набагато складніші за чисту фізику. Якщо це вас бентежить, то просто прислухайтеся до порад великих майстрів. Не ставте запитань. Просто виконуйте.

Історія була уроком сумирності. Вони ще не встигли й зайти до класу, як сутулий та лисуватий майстер Їм уже почав заглиблюватись у військові перипетії в Нікані.

— У минулому столітті Імперія пережила п’ять війн, — сказав Їм. — І ми програли їх усі. Саме тому минуле століття ми називаємо Добою сумирності.

— Як оптимістично, — пробурмотів із першого ряду хлопчина з кучерявим волоссям, жорстким, наче дріт.

Якщо Їм і почув його слова, то не подав і знаку. Він указав на велику пергаментну мапу східної півкулі.

— За часів Червоного Імператора ця країна простягалася на половину континенту. Давня Нікарська імперія була колискою сучасної цивілізації. Центром світу. Усі винаходи родом із Давньої Нікані, як-от: магніт, прес для пергаменту, домна. Нікарці передали культуру та методи гарного управління державою островам Муґень на сході й Спіру на півдні. Але імперії падають. Давня імперія стала жертвою власної слави. Засліплені перемогами в експансії на півночі, Воєначальники почали боротися між собою. Зі смертю Червоного Імператора почалися битви між нащадками, і не було їм кінця-краю. Так Нікань розпалася на дванадцять провінцій, і кожну очолив Воєначальник. Значний період сучасної історії Воєначальники були надто заклопотані міжусобицями. Аж доки…

— Не почалися Макові війни, — промовив хлопчина з жорстким волоссям.

— Так. Макові війни. — Їм вказав на країну на кордоні Нікані, крихітний острів, що формою нагадував великий лук. — Без попередження малий східний брат Нікані, її давня колонія, обернув зброю проти країни, яка принесла туди цивілізацію. Ну а решту ви знаєте.

Нян підняла руку.

— Чому відносини між Ніканню і Муґенню такі напружені? За часів Червоного Імператора Федерація була мирною колонією. Що сталося? Чого їм треба від нас?

— Мирними ці відносини ніколи не були, — виправив Їм. — І не є нині. Муґень завжди хотіла більшого, навіть коли була колонією. Федерація — амбітна держава, що швидко розвивається на перенаселеному острові. Уявіть, що ви надзвичайно войовнича країна з більшою кількістю населення, ніж може розмістити ваша земля, і розширюватися нема куди. Уявіть, що ваші правителі дотримуються ідеології, мовляв, вони боги й мають божественне право розширювати імперію по всій східній півкулі. І несподівано головною ціллю стають просторі землі одразу за Наріїнським морем, хіба не так? — Він повернувся до мапи. — Перша Макова війна була катастрофою. Розрізнена Імперія нізащо б не вистояла проти добре тренованих військ Федерації, які десятиліттями готувалися до втілення цього задуму. Тож тут для вас загадка. Як же нам вдалося перемогти в Другій Маковій війні?

Руку підняв хлопець на ім’я Хань.

— Тріада?

Класом прокотилася хвиля смішків. Тріада — Зміївна, Імператор Драконів та Хранитель Воріт — троє легендарних солдатів, які об’єднали Імперію проти Федерації. Це були реальні люди — жінка, звана Зміївною, досі сиділа на троні в Сінеґарді, — але їхні міфічні можливості в бойових мистецтвах лягли в основу дитячих казок. Жинь виросла на розповідях про те, як Тріада самотужки розбивала цілі батальйони Федерації, викликала бурі та повені надприродними силами. Але на лекції з історії навіть їй це здалося абсурдним.

— Не смійтеся. Тріада була важливою, адже без їхніх політичних зусиль нам нізащо не вдалося б об’єднати дванадцять провінцій, — сказав Їм. — Але я хочу почути не цю відповідь.

Жинь підняла руку. Відповідь на це запитання вона запам’ятала з підручників історії вчителя Фейжика.

— Ми спустошили центральну частину держави. Вдалися до стратегії «бий і пали». Коли війська Федерації надто далеко зайшли вглиб країни, їхні запаси вичерпались і вони не змогли прогодувати своїх солдатів.

Їм вислухав цю відповідь, знизавши плечима.

— Гарна відповідь, проте неправильна. Це лише пропаганда, якою заповнюють сільські підручники. Стратегія «бий і пали» дужче нашкодила б селянам, аніж муґенцям. Ще хтось?

Правильно відповів хлопчина з жорстким волоссям у першому ряду:

— Ми перемогли, бо втратили Спір.

Їм кивнув.

— Підведися. Поясни.

Хлопець відкинув волосся назад і встав.

— Ми перемогли в цій війні, бо втрата Спіру змусила втрутитися призахідників. І, гм, військовий флот Призахідної республіки був значно сильнішим за флот муґенців. Вони виграли цю війну на театрі воєнних дій біля океану й залучили Нікань до подальшого перемир’я. Насправді перемога взагалі була не наша.

— Правильно, — сказав Їм.

Хлопець сів, здавалося, з неабияким полегшенням.

— Нікань не перемагала в Другій Маковій війні, — повторив Їм. — Федерація відступила, бо ми були такі жалюгідні, що значним військово-морським силам із заходу стало нас шкода. Ми так нікчемно захищали свою країну, що знадобився геноцид, аби втрутилися призахідники. Коли нікарські війська загрузли на північному фронті, флот Федерації за одну ніч зруйнував Мертвий острів. Усіх чоловіків, жінок та дітей спірлійців убили й спалили їхні тіла. Отак в одну мить зникла ціла раса.

У класі запала тиша. Вони з дитинства чули розповіді про знищення Спіру, крихітного острова в океані між Наріїнським морем та бухтою Омонод, схожою на сльозу, неподалік від провінції Змії. Це була єдина окупована територія Імперії, завойована та анексована ще на зорі правління Червоного Імператора. Вона посідала чільне місце в історії Нікані як яскравий приклад величезної поразки роз’єднаної армії за правління Воєначальників.

Жинь завжди було цікаво, чи втрата Спіру була чистою випадковістю. Якби будь-яку іншу провінцію знищили так, як Спір, Нікарська імперія не вдовольнилася б перемир’ям. І воювала б доти, доки вщент не розбила б Федерацію Муґень.

Але насправді спірлійці взагалі не були нікарцями. Високі, смагляві, вони були острівним народом, етнічно відокремленим від нікарців з континенту. Розмовляли власною мовою, мали власну систему письма й дотримувалися власної релігії. Вони приєдналися до Імперської Міліції лише під вістрям меча Червоного Імператора.

Усе це вказувало на напружені відносини між нікарцями і спірлійцями аж до Другої Макової війни. Тож, думала Жинь, якщо й треба було пожертвувати якоюсь нікарською територією, Спір був очевидним