Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

— Діна, що трапилося, чого ти буяниш?

— Сергію, дорогенький, приїзди, — зашепотіла вона, прикриваючи трубку долонею, але обидва хлопці і так пішли, залишивши її на самоті. — Мені потрібно тобі сказати щось дуже важливе. І... не говори Тимуру, — змусила себе видавити.

— Сиди на місці, я зараз передзвоню, — сказав Ворон і від’єднався.

Через півгодини напарник Плюща — Дінка так і не поцікавилась, як його звуть, — похмуро вказав їй на двері, вони сіли в машину і довго петляли по міських вулицях, поки не опинилися на одній з далеких околиць міста. Дінка тут взагалі ніколи не була.

«Хонда» Сергія під'їхала майже одночасно з ними, з неї вийшли троє бійців і встали неподалік, оглядаючись на всі боки. Дінка побігла до «Хонди» і кинулася на шию Ворону.

— Сергійку, як добре, що ти приїхав!

Сергій швиденько втягнув її в машину і закрив дверцята.

— Діно, ти ж не для цього мене витягла?

Збиваючись на кожному слові та плутаючись, Дінка розповіла йому все, що почула від Лани. Ворон, поклавши лікті на кермо, слухав уважно, ставив навідні питання і хмурився. А потім раптово глянув на неї скоса і посміхнувся.

— А скажи мені, як це ти додумалась мені зателефонувати, а не попертися до ментів?

— Я поперлася, — Дінка відчула, що червоніє, — але по дорозі передумала.

— Ох, Дінко, — тільки й сказав Сергій, але Дінка розуміла, що під цим зітханням малися на увазі виключно нецензурні вирази.

— Я Тимуру теж дзвонити не стала, — помовчавши, додала вона. Ворон кинув на неї швидкий погляд, але нічого не відповів.

— Значить так, — видав він через деякий час, — нікому нічого не кажи. Я розповім Горцю, проб'ємо, що там за кілер. А ти молодець, — він звично пригорнув її до себе і поцілував у верхівку, — так і роби, завжди йди за порадою до старших.

***

Вони кілька тижнів взагалі не з'являлися в казино, ні Максим, ні Тимур, ні інші знайомі їй хлопці. Казино охороняли різні бійці, і Дінка навіть перестала їх запам'ятовувати. Телефон вечорами теж більше не дзвонив.

Вона стояла на блекджеці за крайнім столом, коли відчинилися двері, і в хол увійшов Плаский, за ним Ворон, Тимур, Приплюснути Лоб... Дінка вибігла в хол, вони всі обернулися.

— А де Максим? — вона дивилася на Тимура, той підійшов і взяв її за руку, але вона висмикнула руку. — Тимур, де він?

— Все, Лялько, немає більше твого Максима, грохнули його, — сказав Плаский.