Читати книгу - "Стань моїм першим, Адалін Черно"

Кирило штовхає мене на шовкові простирадла, нависає зверху й розсовує мої ноги, влаштовуючись у центрі.

— Торкнися мене… там, — прошу, щоб не думати про біль, який буде.

— Хочеш кінчити? — запитує. — До того, як я увійду в тебе?

— Так, — киваю й піддаюся вперед.

Нехай він зробить це. Доведе мене до оргазму пальцями й потім позбавить невинності.

Він торкається мого клітора зі сплеском. Я охаю, вигинаюся. Кирило вміло вводить у мене палець і одразу торкається ним клітора. Розподіляє змазку по складочках, мучить і катує. Водить пальцями по клітору круговими рухами, зупиняється, потім повторює це знову. Якоїсь миті я розумію, що він навмисне. Доводить мене до межі й зупиняється, доводить і завмирає. Йому подобається бачити, як я знемагаю від бажання й ковзаю на ліжку.

Він цілує мене в шию, спускається до грудей, не припиняючи пестощі внизу живота, втягує в рот сосок, прикушує. З моїх губ зривається хрипкий стогін, а за мить його губи опиняються там. Йому потрібно буквально кілька рухів язиком, від яких я вибухаю. Стискаю в руках простирадла й вигинаюся дугою. Вібрації задоволення поширюються всім тілом, а потім я м’якну й безглуздо усміхаюся. А ще в мене все тіло тремтить.

Кирило знову нависає зверху. Проводить членом по моїй промежині й штовхається усередину. Обережно, повільно й зовсім не боляче.

— Подивися на мене, — вимагає.

Я слухаюсь і розкриваю повіки. Його погляд горить збудженням, дихання збите.

— Думала, я не взнаю? — запитує, штовхаючись у мене на всю довжину й ловлячи поцілунком мій крик болю.