read-books.club » Класика » Із літ моєї молодості, Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "Із літ моєї молодості, Франко І. Я."

176
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Із літ моєї молодості" автора Франко І. Я.. Жанр книги: Класика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 10 11 12 ... 18
Перейти на сторінку:
style="">«Мир мирним! На враждущих

Сам бог і хрест його».

 

Знов день настав, страшная

Знялася боротьба;

Немов огонь з водою,

Так перли війська два.

Чим вище світле сонце

По небу вгору йшло,

Тим більш братсько́ї крові

На землю там плило.

 

І стала послабати

Козацька сила вже…

Лютує пан Жолкевський

І в пень козацтво тне.

«Ось вам наука, хами,-

Так грізно він кричить,-

Як різать нашу шляхту

І села нам палить».

 

І всі козацькі очі

Звернулися нараз

До видного на горбі

Хреста в страшний той час.

І бачать: чи се привид,

Чи правда? Із землі

Хрест двигається звільна

І мов пливе у млі.

 

Мов невидимі руки

Несуть його - пливе

Аж там, де пан Жолкевський

У пень козацтво тне;

І серед бойовища

Той хрест чудесний став,

Мов раменами, кріпко

Козацтво заслоняв.

 

Всі, бачачи те диво,

Стоять, мов умерлі́…

Не гримають мушкети,

Не блискають шаблі.

В тривозі пан Жолкевський

З рук шаблю опустив;

Дивився, мов не бачив,

Стояв, мов і не жив.

 

А Наливайко крикнув:

«Так, браття, так і єсть!

Мир мирним! На враждущих

Сам бог і його хрест!

За мною! Най пізнають

Ляхи, що з нами біг,

Що проти бога змігся,

Хто проти нас ся зміг!»

 

На захід вже сідало

Святеє сонце вниз;

Кінчився при Чигрині

Бреньк сталі, ломіт спис.

При шибеницях військо

Шляхетське полягло,

Рікою трупів много

І крові поплило.

 

Один лише Жолкевський

Уйшов, не згинув він;

За ним козацтво довго

Ще гналося вздогін.

«Зажди,- кричить козацтво,-

Жолкевський, та смотри!

А для кого ж лишив ти

Ті шибениці три?»

 

* * *

Кроваве бойовище

Травою поросло;

Могили вкрили трупів,

Мов буря, все пройшло.

Козацькі й лядські сили

Розвіялись, мов прах,-

Не згибла лиш незгода,

В вражді ще Русь і лях.

 

І чи коли настане

Нам щасливіший час?

Чи завітає єдність

І згода, й мир до нас?

Бог знає. Та ми слова

Не зречемось того:

«Мир мирним! На враждущих

Сам бог і хрест його».

 

НАШІ ЧЕСНОТИ

 

 

А. Діяльність

 

 

Була десята. Люд по вулицях глотився.

До своїх діл давно усяк уже манджав.

Зі сну здорового я йно що пробудився

І в постелі м’якій ще у півсні лежав.

 

Заледве снідання, що служниця внесла ми,

Вигідно лежачи, спожити я поспів,

Аж тут приятель мій, мов звіяний вітрами,

До мене напруго, мов блискавка, влетів.

 

«Добрий день! Ти ще спиш? Чи стиду ти не маєш?

От, знаєш, новину тобі спішу сказать!» -

«Ну, що?» - «А наших письм остатні числа знаєш?»

«Ні! Онде, як прийшли, нерушані лежать».

 

«Чому ж ти не читав?» - «Так якось відвелося».-

«Ах, голово дурна! Ану лиш прочитай!

Там ділання таке на Русі почалося!

Тепер напевно в нас правдивий буде рай!

 

Ади, у руху все! Тут «Слово»: «Разом,- кличе,-

Візьмімося до діл і «русскость» боронім!

А ти, ізящний наш, руссійскій наш язиче,

Стань чистий, як вода, гучний, неначе грім!»

 

А там «Наука», бач, премудро як навчає

Про Іллю Муромця наш темний, бідний люд,

Як тепло, гаряче і твердо «защищає»

Вірнопіддательний, консервативний труд!

 

Про «Раду русскую» вже й не казать. Усюди,

Де лиш читать почнеш, наскакуєш якраз

На звороти: «Не спім! Благословенні труди!»

Та «Вже прийшов і нам свобідний праці час».

 

Де-де! Вже й «Ластівка» про працю скрізь цвіркоче,

Качковське Общество діяльне, що аж страх!

«Народний дом» собі ж до діла браться хоче

І «Русска матица» стрясає «лѣни прахъ».

 

Душа втішається, і серце в груді скаче,

Коли подумаю, що се зачнеться в нас.

Бігме, вже вилиться, як все стає іначе,

Як все росте, цвіте! Та час-бо вже, ой, час!

 

А ти лежиш та час марнуєш! Чи не стид же

Тобі, не хочеться йти також їх слідом?

Ну, рухайся лише! Вставай, збирайся швидше!

Пора занятися і нам яким трудом».

 

«Ти правду кажеш, а! - сказав і я огнисто.-

Вставати - ну, встаю. І знаєш, що? Ану,

Для «Друга» втну статтю відразу ось начисто:

«До діла!». А потім ще на часок засну».

 

Б. Патріотизм

 

 

Панотчик наш, го-го! Дай боже їм прожити!

За руськістю стоять так твердо, як скала.

З ляхом вони - та де, й не стануть говорити.

Лиш Русь у них одна, велична та ціла.

 

Я при виборах їх раз бачив. Серце в груди

Росло, коли я чув, як мовою твердою

Виборців гріли на ті виборо́ві труди,

А люд довкола них стояв, мов під скалою.

 

І бачив потім я, всім серцем сокрушенний,

Як лютились вони і лаяли весь світ,

Що чернь та темная, гидкий той люд мерзенний

Не слухав ради їх, відкинув їх совіт.

 

«О, ганьба русинам! - кричали патетично

Панотчик, за столом сидячи при вині.-

Послом у нас ляшок, «избранный вже вторично,

Хоча посольство те належиться мені».

 

Та де там! Тих волів хоч довбнею між вуха -

Дарма! Послухає, притакне, ще й кивне.

А зробить так? Ні руш! Жидів, панів послуха!

Мов цап, за іншими в чужий город майне.

 

І що я їм не

1 ... 10 11 12 ... 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Із літ моєї молодості, Франко І. Я.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Із літ моєї молодості, Франко І. Я."