Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Перед столом і порожнім кріслом стояв чоловік, котрий окинув компанію невдоволеним поглядом. Мелана відповіла йому ніжною усмішкою і шепнула Ліїн, що це всього лише набридливий дятел, який не втомлюється дратувати імператора своїм невдоволенням через купання дівчат в якомусь озері. Дівчата, мовляв, розлякують рибу, а їхні брати при цьому не дають чесним рибалкам підходити до озера та підглядати за купальницями.
Ліїн уявила, як налякана мокрими дівами риба летить з озера геть, і хихикнула. А потім поспішила за Меланою, що звернула праворуч. І, поки йшла до чергових майже непомітних дверей, відчувала на спині невдоволений погляд. Але не обернулася. Занадто багато честі якомусь дядькові, котрому підглядати не дають.
За дверима виявилася кімната набагато менша за приймальню і набагато затишніша. Замість тканини тут на стінах були біло-золотисті дерев'яні панелі та жовто-коричневі килими. Стіл теж був, невеликий, з кошиком повним фруктів, тарілками із закусками та напоями у двох глечиках. Все це добро за відсутності імператора охороняли двоє похмурих вартових, що стояли по обидві сторони від вікна.
А імператора Малена Ліїн помітила не одразу. Напевно, тому, що очікувала побачити щось величне, суворе та величезне. А він виявився втомленим і старим, сухим, з жовтувато-зеленим обличчям. Він тонув у кріслі і лякав своїм виглядом відвідувачів. Ніс у імператора загострився, як і вилиці. Від колишньої краси, яку Ліїн бачила з батьківського плеча, і яка, за чутками, поклала до ніг імператора чимало жінок, не залишилося й сліду. І взагалі було схоже, що це крісло він обрав в якості смертного одра.
І одразу стало зрозуміло, чому Мален давно перестав залишати палацовий комплекс і звідки взялися чутки про хворобу, котрі просочилася навіть у партизанські болота.
І віра в злобність монарха тільки зросла. Люди, які так виглядають, не можуть бути добрими за визначенням.
— Я поки що не вмираю, — несподівано твердо промовив чоловік у кріслі.
І Ліїн поспішно опустила очі, зрозумівши, що витріщається на імператора, як на дивовижне звірятко.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало», після закриття браузера.
