read-books.club » Любовні романи » Похибка першого типу, Invisibility mask 📚 - Українською

Читати книгу - "Похибка першого типу, Invisibility mask"

7
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Похибка першого типу" автора Invisibility mask. Жанр книги: Любовні романи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 101 102 103 ... 108
Перейти на сторінку:

Я усміхнулась, відчуваючи, як мене охоплює тепло.

— Рада, що тобі сподобалось, — прошепотіла я.

Лео нахилився ближче, торкаючись моїх губ своїми, м'яким поцілунком.

— Це твоє, — він протягнув мені невелику чорну коробочку, розміром меншою за ту, яку я подарувала йому.

Я повільно взяла її, відчуваючи, як серце починає битися швидше. Відкривши, я застигла на кілька секунд, намагаючись зрозуміти, що переді мною.

— Це твій екземпляр ключів від нашого будинку, — спокійно пояснив Лео, спостерігаючи за моєю реакцією. — Там залишилось лише встановити сигналізацію, але по суті він вже готовий.

О Боже. Будинок, про який він колись згадував. Я ніяк не очікувала цього. Так, ми жили разом у його квартирі, але ж це була виключно його власність, його простір.

— Частина будинку належить тобі, — додав він, нахилившись трохи ближче. — Папери лежать у нашій квартирі, все офіційно.

Я закрила коробочку, дивлячись на нього широко розкритими очима.

— Лео, я… це дуже дорогий подарунок. Боже, це навіть не подарунок, це... — я застрягла на словах, не знаючи, як висловити все, що відчувала.

— Навіть не намагайся сказати, що не можеш прийняти його, — перебив він, ніжно беручи мене за руку. — Я не змушуватиму тебе переїжджати туди, якщо ти не хочеш. Але цей будинок вже частково належить тобі, Янголе.

Моє серце стислося від щастя, змішаного з тривогою. Я хотіла сказати, наскільки це важливо для мене, але не могла знайти правильних слів. Замість цього я просто обійняла його, ховаючи обличчя на його грудях.

— Дякую, — прошепотіла я, відчуваючи, як його руки обіймають мене ще міцніше.

Цей момент був більшим за будь-який подарунок. Він доводив, наскільки глибоко Лео був упевнений у нашому майбутньому. Але, можливо, я стала жертвою своєї власної похибки першого типу — помилкової впевненості в доказах щастя, які лише здавалися правдивими. Я вірила в те, що бачила зараз, не знаючи, що вже завтра все виглядатиме зовсім інакше.

1 ... 101 102 103 ... 108
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Похибка першого типу, Invisibility mask», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Похибка першого типу, Invisibility mask"