Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

Стас натягнув на себе джинси, футболку, засунув телефон до кишені, і вийшов з готелю. Час дня, але, не дивлячись на те, що настала осінь, літня спека поки ніяк не хотіла відступати. Сонце сліпило очі, клеїлося до шкіри. Хлопцеві потрібно було їхати на саундчек в концертний зал, а навколо центрального входу в готель вже зараз юрмився народ з плакатами. Йому нічого не залишалося, як зупинитися і підписати кілька, сфотографуватися, демонструючи широченну посмішку, хоча у самого на душі кішки шкребли.

Хлопець не розумів, чому Настя з учорашнього дня пропала і не відповідає. Цілий тиждень після концертів вони зідзвонювалися. Стас розповідав про те, як виступив, розпитував як пройшов її день, і це було краще будь-якого відпочинку. Просто чути її голос. Або бачити по відеодзвінку. Настя в цей час вже лежала в ліжку, така домашня, ніжна, красива, і до чортиків сексуальна. Їм навіть один раз вдалося зайнятися сексом по відеозв'язку, коли йому не потрібно було переїжджати в інше місто. Як гаряче це було. Настя пестила себе пальцями під його чуйними розпорядженнями, зводила хлопця з розуму. Подібно неземній Богині вона лежала на ліжку, утримуючи телефон на відстані, і Стас не міг надивитися на її розкинуте по подушкам темне волосся, округлі груди з стирчачими намистинками - сосками, і до оскоми в зубах привабливу плоть, знущально заховану під тонке мереживо стрінгів. Кохана спеціально дражнила його, погладжуючи долонями плаский живіт, ховала пальці під трусики, і кусала пухку губу. Вона була неймовірна. Хлопець пам'ятав, як мало не гарчав, коли вона піднесла камеру до низу живота і відсунула смужку між струнких ніг в сторону, демонструючи, як блищить червона плоть від вологи. Його дівчинка знемагала від бажання. Стас наказав їй ввести в себе два пальці і уявити, що це його власні. Зелені очі затуманилися, коли Настя через кілька хвилин цих зухвалих тортур, дивлячись прямо в камеру, вигиналася в оргазмі. У Стаса іскри з очей летіли, поки він несамовито водив рукою по стовбуру члена, кінчаючи під її солодкі стогони. А тепер це блядське мовчання.

- Стас, Стас, подивися сюди, будь ласка, - ззаду крикнула молоденька дівчина і хлопець обернувся, тут же потрапляючи в об'єктив її камери. Він не ховався від фанатів. У всякому разі, поки. Напевно, коли їх увага стане занадто настирливою, він перегляне свої правила, а зараз намагався давати автографи при будь-якому зручному випадку. Чому б не порадувати тих, хто витрачає свої гроші на те, щоб потрапити до нього на концерт? Ну, або тих, хто просто полюбляє його музику. Завдяки слухачам - він зірка, і це потрібно цінувати. Охоронець, побачивши, як на хлопця буквально накинулися з усіх боків, пробрався крізь дівчат і допоміг йому сісти в машину.

У залі Стас сів на крісло одного з порожніх рядів, закинувши ноги на переднє сидіння. Ромич завалився поруч.

- Чи не виспався, Багіра? - штовхнув хлопця в плече білявий.

- Виспався.

- А чого рожа така, як ніби цеглою заїхали і ти тепер думаєш чим би в відповідь закинути?

- Нормальна рожа, Рома. Іди, налаштовуй синтезатор.

Друг пирхнув, і відштовхнувшись від сидіння пішов на сцену. У цей момент телефон в кишені завібрував. Стас з маніакальною швидкістю поліз його діставати. Настя. Підірвався з місця, кулею вилетівши із залу.

- Алло, Настя?

- Привіт! - прозвучало тихо.

- Привіт. Щось трапилося?

- Ні, все в порядку. Пробач, будь ласка, я вчора приїхала до Маші, ми випили, розговорилися, а потім я заснула і тільки ось прокинулася. - Стас полегшено видихнув.

- Бл*дь, Настя, я тебе вб'ю. Я вже збирався до тебе виїжджати, - підійшов до вікна, і сперся ступнею на підвіконня.

- Навіщо?

- З'ясовувати що трапилося. Я ж не залізний, у мене теж нерви є.

- Вибач. - Стас насупився. Йому здається, або її голос звучить вимучено?

- Настя, точно все в порядку?

- Так, все добре, - вона прочистила горло. - Просто тихо говорю, щоб Маша не почула.

- Ви хоч самі вчора були?

- Так, - начебто посміхнулася. - Ревнуєш?

- Ні, не ревную. Але якщо дізнаюся, що були не самі, Машу з десятого поверху спущу.

- А мене?

- А з тобою по-іншому розберуся.

- Домовилися. - Ні, все ж не те щось. Зазвичай вона вередує у відповідь, фліртує. У грудях незрозуміла тривога почала розростатися.

- Настя, ти ні про що мені не хочеш сказати?

- Наприклад?

- Не знаю. Ти мені скажи. Настрій твій мені зовсім не подобається.

- Я просто не виспалася. Ми лягли вранці майже. Все добре, правда. Краще скажи, як вчора концерт пройшов?

Стас зітхнув, відштовхнувшись від підвіконня, і покрокував по вестибюлю.

- Нормально, як зазвичай. Не знаю, куди ці букети дівати вже. Стільки подарунків різних тягнуть. Картини, шкатулки, солодощів купа, щоб у мене дупа злиплися, напевно. Букет з перців червоних. Тобі потрібен? Я привезу. Приготуєш що-небудь гостре. - Настя м'яко розсміялась і у хлопця в грудях потепліло.

- Ти любиш гостре, я пам'ятаю. Крильця, я ж обіцяла.

- Так, відмінно. І по-більше.

- Добре. Я піду, а то Маша кличе каву пити.

- Гаразд. Більше щоб не пропадала.

- Не буду. Добре тобі виступити сьогодні.

- Дякуємо. Цілую, Настя.

- Цілую.

- Я люблю тебе.

- Бувай, Стас. - І трубку поклала, в черговий раз не відповівши.

Хлопець засунув телефон назад до кишені та кинув довгий погляд у вікно. Щось не так було, нутром відчував. Якби побачити її, він би витрусив правду, а так по телефону це хрін зробиш. Напевно, перший раз за весь час у нього на повному серйозі думка про скасування концерту оселилася. Плюнути, зірватися і до неї поїхати. З собою забрати і щоб їздила з ним на всі виступи. Хіба мало що могло статися. Може з фірмою батька знову щось, а вона не каже, щоб його не засмучувати. Знову дістав телефон, і сховав назад. Чи не дзвонити ж ще раз. Стаса покликали в зал, і хлопець, струснувши головою, побрів на сцену.