read-books.club » Фентезі » Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3 📚 - Українською

Читати книгу - "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3"

222
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3" автора Говард Лавкрафт. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 9 10 11 ... 123
Перейти на сторінку:
дивним і можуть засвідчити цей факт, якщо тільки не вирішать, що я сам ріжу кабелі. Ось уже понад тиждень я нікого не викликаю відновити зв’язок.

Я б міг попросити когось із місцевих підтвердити реальність цих жахів, але ж усі кепкують з них, та й всі ці люди вже так давно не були у мене, що не в курсі останніх подій. Місцевих зубожілих фермерів до мого дому нічим не заманиш — ні ласкою, ні грошима. Листоноша чує їхні балачки і переповідає мені їх у жартівливій формі. Боже правий! Якби тільки мені пощастило пояснити йому, наскільки все реально! Я, мабуть, спробую показати йому сліди, та він приходить по обіді, коли їхніх слідів уже нема. Якби я спробував зберегти котрийсь із слідів, накривши коробкою або каструлею, то він, напевно, подумав би, що я сам його і зробив, аби пожартувати.

Якби я не жив таким відлюдником, до мене навідувались би люди, як це бувало раніше. Я ніколи не наважувався нікому показувати ні чорний камінь, ні світлини, ніколи не давав прослухати той запис, за винятком простих неосвічених людей. Інші сказали б, що я сам усе вигадав, і просто підняли б мене на сміх. Та все ж я можу спробувати показати світлини. На них чітко видно сліди кігтів, хоча самих істот, які їх залишили, неможливо сфотографувати. Шкода, що ніхто не бачив тієї почвари вранці, до того, як вона зникла!

Не знаю, що буде далі. Після всього, що зі мною трапилося, божевільня для мене — таке ж нормальне місце, як і будь-яке інше. Лікарі допоможуть мені набратися духу, щоб покинути цей будинок, а це для мене зараз найважливіше.

Якщо найближчим часом не отримаєте від мене звістки, напишіть моєму синові Джорджу. Прощавайте, знищіть запис і більше не вплутуйтеся в цю справу.

Ваш Ейкелі.

Цей лист сповнив мене таким жахом, якого я ще ніколи не відчував. Я не знав, як мені на нього реагувати, а тому нашвидкуруч написав кілька слів підтримки та недолугих порад і відправив рекомендованим листом. Пригадую, я радив Ейкелі негайно переїхати до Бреттлборо та звернутися до місцевої влади з проханням про захист. І ще додав, що теж приїду до того міста і привезу із собою запис фонографа, аби довести у суді, що Ейкелі — психічно здоровий. Здається, я ще написав, що настав час бити на сполох і застерегти людей щодо загрози з боку цих істот. Неважко помітити, що тієї миті моя віра в усе, про що повідомляв Ейкелі, була практично непохитною, хоча я і вважав, що його невдала спроба зробити знімок мертвого чудовиська пояснюється не так витівкою Природи, як помилкою самого Ейкелі, допущеного через хвилювання.

V

Невдовзі після цього, у суботу вдень, восьмого вересня, випереджаючи моє недоладне послання, прийшов зовсім інший, цілком заспокійливий лист, охайно надрукований на машинці — дивний лист із словами підтримки і запрошенням, який позначив найдивніший поворот у всій жахливій драмі самотніх пагорбів. Я знову цитуватиму з пам’яті — і при цьому намагатимусь якомога точніше передати стильові особливості листа. На ньому стояв поштовий штемпель Беллоуз-Фоллз, а підпис було надруковано, як і основний текст, — таке нерідко трапляється з початківцями в жанрі машинопису. Разом із тим текст був навдивовижу ретельно надрукований, що нетипово для новачка, з чого я зробив висновок, що Ейкелі, мабуть, користувався машинкою раніше, можливо, у коледжі. Було б не зовсім справедливо сказати, що лист приніс мені полегшення, адже за цим відчуттям чаїлася тривога. Якщо Ейкелі був психічно нормальним у жахливих обставинах, то чи нормальний він тепер, коли все скінчилося? І оце його «покращення взаєморозуміння»… Що воно може означати? Схоже, тепер Ейкелі змінив своє ставлення до всієї справи на діаметрально протилежне. Втім, ось текст листа, що його ретельно зберегла моя пам’ять — можу нею пишатися.

Мабуть, важливо, щоб цей лист було відформатовано саме так, з відступами у привітанні і прощанні, щоб підкреслити різницю з попереднім — написаним абияк.

Таунсенд, Вермонт,

Четвер, 6 вересня 1928 року.

Мій дорогий Вілмарте!

Для мене велике щастя заспокоїти Вас з приводу всіх тих дурниць, про які я Вам писав раніше. Кажу «дурниць», бо саме так я оцінюю своє ставлення, навіяне страхом, а не опис самих явищ — вони цілком реальні та значущі, а моя помилка полягала в тому, що я сам виробив неадекватне ставлення до них.

Здається, я вже згадував, що мої дивні гості почали зі мною спілкуватися, принаймні, намагалися це зробити. Учора вночі таке спілкування втілилося в реальність. У відповідь на певні сигнали я прийняв у себе вдома їхнього посланця — скажу одразу, це був представник роду людського. Він повідомив мені чимало такого, про що ні Ви, ні я навіть не здогадувалися, і неспростовно довів усю помилковість наших уявлень про мету створення таємної колонії на нашій планеті Прибульцями Ззовні.

Схоже, що страшні легенди про їхні наміри щодо людства і Землі є наслідком невігластва та помилкового розуміння алегоричних висловлювань — висловлювань, породжених культурною спадщиною і стереотипами мислення. Мушу визнати, мої особисті міркування були такими ж далекими від істини, як і здогадки яких-небудь невігласів-фермерів або дикунів-індіанців. Те, що я вважав жахливим, принизливим, чого треба соромитися, насправді заслуговує на шанобливе ставлення, його складно осягти розумом, проте воно варте навіть того, аби захоплюватись ним, мої ж попередні оцінки були не більш ніж проявом віддавна притаманної людині звички ненавидіти і боятися всього цілком відмінного.

Тепер я шкодую, що завдав цим дивним створінням такого лиха під час нічних перестрілок. Якби ж я тоді здогадався спокійно і розважливо з ними поговорити! Однак вони не тримають на мене зла, їхні емоції цілком відрізняються від наших. На жаль, в ролі агентів у Вермонті вони використовують деяких осіб з вельми невисоким рівнем розвитку — приміром, того ж таки покійного Волтера Брауна. Це через нього у мене виникло упереджене ставлення до тих істот. Насправді ж вони ніколи свідомо не завдають людям шкоди, хоча самі нерідко зазнають жорстоких переслідувань і вистежування з боку представників роду людського. Наприклад, існує таємний культ сатаністів (Ви, ерудована в галузі містики людина, зрозумієте мене, якщо я пов’язуватиму їх із Гастуром і Жовтим Знаком), що ставить собі за мету відстежувати цих створінь на догоду потворним силам з іншого виміру. Саме проти таких агресорів — а не проти звичайних людей — спрямовані жорсткі заходи перестороги Прибульців. До речі, я цілком випадково дізнався, що чимало наших втрачених листів було викрадено не Прибульцями, а емісарами того лиховісного культу.

Усе, чого хочуть Прибульці від людини, — це миру і невтручання, а ще інтелектуальних взаємозв’язків. Саме це останнє зараз конче потрібне, адже наші знання і технічні засоби досягли такого рівня, за якого на Землі стає неможливим існування таємних аванпостів Прибульців Ззовні. Прибульці прагнуть краще пізнати людей і заохотити деяких духовних і наукових лідерів дізнатися про себе якомога більше. Внаслідок такого обміну інформацією всі негаразди минуть і встановиться прийнятний для обох сторін modus vivendi[39]. Будь-які припущення щодо поневолення або знищення людства просто сміховинні.

На шляху до «покращення взаєморозуміння» Прибульці, цілком природно, вирішили скористатися моїм чималим досвідом, позаяк я зібрав достатньо інформації про них, і залучити мене як першого

1 ... 9 10 11 ... 123
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3"