- Який же він гарний, збожеволіти можна! – думала я, чекаючи на наступні вказівки від боса. – Відчуваю, що довго я не зможу так – бачити його і кожного разу вмирати від кохання. А він зовсім ніякої уваги на мене не звертає. От як так можна? Щоб я з собою не зробила, як би не старалась привернути до себе увагу, а все марно. - Ти ще тут? – кинув байдужий погляд на

Двадцятирічний Крістіан Віц вирушає на дискотеку в пошуках кохання.

Юля- брюнетка з гарними зеленими очима, невисокого зросту та чарівною посмішкою. Вона не хоче мати стосунків, тому що зацікавлена лише на власному розвитку та кар'єрному зростанні. Але як вона відреагує на те, що її начальником буде саме той, кого вона в першу зустріч ледь не прибила маленькою вазою? Він- Артем, який не вірить в кохання з першого погляду. Амбіційний,

Чи хочете ви дізнатися про людей, які жили у "золотому преміумі"? Тоді, вітаю вас: перед вами новий твір Стружика Лева "Моя золота преміум"! Ця історія переносить нас у світ головного героя, який живе розкішним життям, а його головною нагородою є чарівна Анастасія — його "золота преміум". Через його слова ми побачимо яскраві моменти

Стара казка на новий лад.

Мій шлюб був домовленістю між моїм батьком і чоловіком. Від самого початку я знала, що не буде кохання, лише зради та приниження. Я вирішила піти, залишити цей отруйний зв'язок, але як довго я зможу ховатися, перш ніж правда вибухне?

Немає чудовиська страшніше, ніж людина на дієті.

"Мій Маленький принц" - так називав Крістіана Франц.

Віолетта та Данте живуть у світі, де кохання може стати найбільшою небезпекою. Віолетта прагнула уникнути світу мафії, але обставини змусили її звернутися до Данте — впливового і безжального лідера, який стає для неї єдиним захистом. Їхній зв’язок загартовується у випробуваннях, але коли вороги стають ближчими, Віолетта опиняється у викраденні, залишаючи Данте перед

— Демченко Діана, я так розумію? — уточнює з серйозним виглядом. А то ти сам не знаєш! Але це я так, подумки обурююсь, а вголос відповідаю: — Так. — Радий, що ви встигли на екзамен. Підходьте, обирайте білет, — вказує на стіл. — А де Ганна Миколаївна? — питаю, підійшовши ближче. — В декретній відпустці, — хмикнув Андрій. — Якби ви з’явились хоч раз у цьому семестрі