read-books.club » Короткий любовний роман » Трояндове весілля, Олена Воротнікова 📚 - Українською

Читати книгу - "Трояндове весілля, Олена Воротнікова"

24
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Трояндове весілля" автора Олена Воротнікова. Жанр книги: Короткий любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Трояндове весілля, Олена Воротнікова» була написана автором - Олена Воротнікова, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Короткий любовний роман".
Поділитися книгою "Трояндове весілля, Олена Воротнікова" в соціальних мережах: 
Розчиняючись в коханні до свого чоловіка, Єва перестає бути особистістю та коханою. Віддавши чоловіку своє все - отримує зраду!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перейти на сторінку:
Трояндове весілля

Автор Олена Воротнікова

Трояндове весілля

Єва зупинилася серед полиць супермаркету і стала перевіряти список покупок: серветки, сир, ковбаса, пепсі… Ну так, забула купити пепсі! Вона подивилася на повний магазинний візок, майже забитий доверху і що? Все рівно визивати таксі, то ж треба купити все сьогодні. Єва почала шукати по позначкам «Бакалію»…

Тонка, маленька та тендітна, вона обережно штовхала перед собою важкий візок з провізією,  але все ж  на когось «наїхала»:

Панночка, будьте обережні! – почула Єва чоловічий голос і їй здалося, що голос досить знайомий, вона підняла очі і побачила перед собою колишнього однокурсника. Олесь! Привіт! – радісно привіталася панночка. Єва? Ти? Я тебе не впізнав! – чоловік здивовано розглядав однокурсницю.

Єва відчула на собі його жалісливий погляд і поправила «хвіст» волосся на голові та смикнула шарф на шиї.

А де твій велетень? – запитав Олесь і по очам панночки зрозумів, що вона сама збирається тягти додому цей вагон їжі. Мій Семен дуже зайнятий, у нього новий проект, - почала виправдовувати свого чоловіка Єва, - у мене вільного часу набагато більше, приватні уроки танцю тільки вечорами… Мг-мг, - зрозуміло, - похитав головою Олесь.

Він проштовхав візок Єви до каси, почекав, поки все було складено у три великі пакета і, прямо у візочку, покупки довіз на парковку до своєї машини.

Ти із-за мене не встиг зробити покупки? – Єва сідала до авто і відчувала себе винуватою. Не переймайся, все гаразд! – заспокоїв він Єву, відкрив маленьку шухлядку між сидіннями, дістав візитівку «Клуб модерн балету» і передав її колишній однокурсниці, яка десять років тому подавала великі надії на сцені.

***

 

Через три дні у неї з Семеном сімейне свято – десять років спільного життя! Єва порозкладувала покупки по своїм місцям і вирішила зробити «генеральне» прибирання, це коли треба добратися до пилюки зверху на шафах, куди зазвичай не лізеш).

Вона взяла табуретку та почала «шурувати» по верхам і відтіля, зверху шафи повилітало на підлогу купа маленьких папірців.  Єва сіла на підлогу і стала їх роздивлятися.

«Так, це що таке? Ага – у сміття! А це? Теж у сміття! Ну що за дурна звичка у Семена – витягати сміття із кишені і класти до гори» - міркувала про себе Єва.

 «А це що?» - в її руках був чек з ювелірного магазину на купівлю золотого браслету.

«Семен дуже давно дарив їй прикраси. Ні, подарунки були, але це більш – одяг і парфуми».

Єва сунула чек у кишеню домашньої сукні і зрозуміла, що треба почекати три дня, коли її тонке зап’ястя буде холодити вишуканий, судячи з ціни, золотий ланцюжок.

 

***

 

Хоч свято і було суто родинним, на погляд Єви, але Семен запросив купу гостей і тому, з самого ранку, на кухні торохтіли каструлі, бризкала вода, а вже ближче до вечора, з кухні, були чути неймовірні запахи смаженого м’яса. До приходу гостей було все готове! Все, окрім Єви! Ну нічого страшного, зате стіл буде «ломитися» від смачної їжі! І Семен буде задоволений!

Єва сіла відпочити в крісло, підігнула під себе ноги, обдивилася навколо велику залу:

«Бездоганно! Все блищить! Нічого зайвого не має на полицях старої книжкової шафи, яку давно вже треба замінити на сучасні меблі, але її чоловік не вважає це потрібним – і так для нього все нормально»,  вона подивилася на свої коротенькі нігті, трохи поковиряла під одним, щоб прибрати залишки муки і задумалась:

«А якби вона хотіла проводити свята? Це точно були би не застілля! …

Пікнік на природі, біля озера. Вона танцює боса на теплій траві, витягуючи пальці ніг, ніби в пуантах, нахиляється і збирає жовті квіти, плете віночок, Він варить юшку на вогнищі...»

 

Єво! Прокинься! – Семен лоскотав їй щоку червоними головками троянд, -  вже гості до нас ідуть і ось, тобі мій подарунок!

Він дістав з кишені гарну коробочку, перев’язану золотою стрічкою, з французьким парфумом та гордо простяг своїй дружині!

Єва залізла в кишеню своєї сукні, хотіла витягнути чек на ювелірну прикрасу і в цю мить подзвонили у вхідні двері – прийшли гості, треба зустрічати. 

 Те, що сьогодні не просто десята річниця спільного життя, а що це й ще «Трояндове весілля», Єва зрозуміла по оберемкам троянд, з якими заходили до них гості…

Весь вечір друзі їх вітали зі святом родини, нахвалювали їхній ідеальний шлюб і тільки Єва з жахом чекала «закінчення банкету», щоб розібратися з чеком.

 

Що це? – Єва протягнула чоловіку чек, коли закрилися двері за останніми гостями. Я не знаю… це не моє…- почав вибріхуватися Семен, але побачив по поведінці дружини, що на цей раз номер не пройде.

Вона, мовчки, не моргаючи дивилася йому в очі…

Семен на мить замислився і промовив:

Єва, ти доросла і розумна! Я  покохав іншу, – сів на крісло і холоднокровно дивився  на розгублену дружину.

 

Що завгодно вона думала почути, але не це! Сльози градом текли по обличчю, худенькі плечики здригалися, біль виходила назовні через гіркий плач!

Як це можливо? – крізь ридання і сльози, вона запитала Семена, який був поруч, але подумами вже не з нею.

У нього не було наміру а ні виправдовуватися, а ні продовжувати це безглузде спілкування, він давно все вирішив! З Євою затишно, смачно, тихо, але ця «тиша» за десять років набридла! Йому хотілося пристрасті та вогню! І все це чоловік отримував зі своєю Сніжаною…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Трояндове весілля, Олена Воротнікова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Трояндове весілля, Олена Воротнікова"