Читати книгу - "Котик та півник, Н. Забіла"
- Жанр: Дитячі книги
- Автор: Н. Забіла
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Була собі хатиночка,навколо неї пліт.
Жили в хатинці півничокі сірий кіт-воркіт.
Кіт зрання та до вечорау лісі полював,А півник в хаті поравсята квіти поливав.
От якось вранці вирушивдо лісу кіт-воркіт.
Аж тут лисичка хитраяприбігла до воріт.
Прибігла, облизаласягостреньким язичкомта й почала виспівуватьсолодким голоском:
- Ой півнику-когутику,який ти молодець!
Голівка в тебе масляна,червоний гребінець.
Нема ні в кого пір’ячка,такої довжини…Ой вийди на подвір’ячковорота відчини!
Сподобалися півникупривітливі слова,він за ворота виглянув: - А хто це там співа?
Схопила лиска півниката й кинулась в байрак!
Кричить і б’ється півничок,не вирветься ніяк.
- Ой котику-воркотикубіжи сюди, біжи!
Звільнитися від ворогамені допоможи!
А кіт ще недалеко був,щодуху пострибав,нагнав хвостату злодійкуі друга врятував.
На другий день котові зновіти до лісу час.
От він іде, а півникудає такий наказ:
Гляди ж, мій любий братику,веди себе як слід.
Усяким хижим злодіямне відчиняй воріт!
Пішов до лісу кіт- воркіт,далеко десь бреде.
А вже лисичка тут як туті знов своє веде:
Ой півнику-когутику,який ти молодець!
Яскраве в тебе пір’ячко,червоний гребінець.
Ой вийди із хатиночки,ворота відчини.
Я дам тобі насіннячкаще й ягід бузини!
От півник тільки виглянув:
Хто ягоди приніс?
Схопила лиска півниката й кинулась у ліс!
Щосили б’ється півничок:
кричить на всі лади:
Ой котику-воркотикубіжи скоріш сюди!
Примчав із лісу кіт-воркіт,хоч і далеко був,нагнав хвостату злодійкуі півника здобув.
На третій день збираєтьсяізнов до лісу кітта й каже: Ти вже ,півнику,не відчиняй воріт.
А як не будеш слухатись,потрапиш у біду.
Тебе вже я не визволю,бо я далеко йду!
Лишився в хаті півничок,сидить, забився в кут.
А вже лисичка хитраяізнову тут як тут.
Ой півнику-когутику,який ти молодець!
Яскраве в тебе пір’ячко,червоний гребінець.
Ой вийди на подвір’ячковорота відчини.
Прийшли співці з музикамиз чужої сторони.
Пісні співать збираютьсяще й танці витінать.
Без тебе, без когутика,не хочуть починать!
От півник тільки виглянув:
Які ще там пісні? –Схопила лиска півниката й зникла в гущині.
Хоч як не плакав півничок,а котик не почув,бо він у лісі темномудалеко дуже був.
Вертається увечерідодому кіт-воркіт –нема в хатинці півника,пропав його і слід!
- Ах ти ж хвостата злодійко,ти знову тут була!
Мого дружка єдиногодо себе потягла…Не став він часу гаяти,Кіт і півник казкане став він лити сліз,узяв мішок та шабелькуй пішов собі у ліс.
Приходить кіт на галяву:
і бачить: перед нимстоїть хатинка лисячаіз ганком різьбленим.
А ось дочка лисиччина –маленьке лисеня –з метеликами граєтьсята жабок доганя.
Підкрався кіт тихесенько,стрибнув, що сили мав,і враз дочку лисиччинуза хвостик упіймав!
В мішку дочка лисиччинапищить та верещить.
Лисичка з хатки вибігла,побачила й кричить:
Ой котику-воркотику!
Та же ж моя дочка?!
А ти навіщо, злодійко,взяла мого дружка?
Віддай негайно півника,оддам тобі дочку! –А півник , в хаті замкнений,кричить: Ку-ку-рі-ку!
Побачила тут лисонька,що спорити не слід,та й випустила півника,й дочку віддав їй кіт.
От кіт-воркіт із півникомвернулися назад.
І знову у хатиночцінастали мир і лад.
Лисиця вже бояласяприходити сюди.
А півник жив із котикомі слухався завжди.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Котик та півник, Н. Забіла», після закриття браузера.