— Та йдіть ви до біса разом зі своєю математикою! — закричала я на всю аудиторію, відкидаючи маркер від себе. — Кошкіна, заспокойтесь і сядьте на місце, і тоді я зроблю вигляд, що нічого не чув, — вкрадливо промовив Андрій Максимович, встаючи з стільця. Але мене вже було неможливо зупинити. Різко вдихнувши, я вибігла з аудиторії. Змогла зупинитися і спробувати

БЕЗКОШТОВНО Поцілунок був пристрасним, здавалося, що обидва ми втратили голови і не розуміємо, що творимо. Прийшла до тями я тільки відчувши губи викладача на своїй шиї, він міцно стискав мою талію і повільно, дуже ніжно, покривав ключиці поцілунками. Не в змозі стриматись, я відкинула голову назад і стиснула його плечі. Здається, це повернуло йому розум. Роман різко