Читати книгу - "Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь"

Гоголь працює над ідилією «Ганц Кюхельгартен».

1828

Січень. Старший професор М.В. Білевич негативно оцінює поведінку Гоголя при вивченні юридичних наук: «Неслухняний, дуже, потребує виправлення, різкий на язик і грубий». За знання предмета виставив «З».

Березень, 1. У листі до матері Гоголь пояснює конфлікти з професурою станом навчання в Гімназії, що можна зрозуміти як завбачливе застереження щодо можливих результатів іспитів: «Я не говорив ніколи, що втратив цілих 6 років даремно, скажу тільки, що ще треба дивуватися, що в цьому дурнуватому закладі міг стільки дізнатися… Крім невдатних викладачів, крім великої недбалості і т. п., тут мовам зовсім не навчають… Якщо я щось і знаю, то цим зобов’язаний цілковито одному собі… Ким хочете вважайте мене, та тільки зі справжнього мого поприща ви дізнаєтеся мій справжній характер, вірте, …що…ніколи не принижувався я у душі і що я все життя своє прирік благові».

Травень, 1. Гімназистів у парадних мундирах зібрали для зустрічі імператора Миколи І, однак він проминув Ніжин інкогніто.

Червень, 27. Гоголь закінчив гімназію з правом на чин 14 класу.

Червень, після 28. Гоголь виїздить у Василівку.

Серпень, 27— вересень, 2. Гоголь на ярмарку у Кременчуку: найбільше «промотався на вина і закуски» (лист до П. Косяровського від 8 вересня).

Вересень, до 8. Гоголь складає дарчу, в якій висловлює бажання передати матері частину маєтку з будинком, садом, лісом і ставками, які належали йому за заповітом.

Вересень. З листа Гоголя О.С. Данилевському: «Вибач, друже мій, що я не сього ж часу, по приїзді моєму, з’являюся до тебе. Коні наші всі виморені жахливо, бо колесили з Полтави по всіх околицях».

Жовтень, 16. З листа М.І. Гоголь-Яновської П. Косяровському: «Нікоша має чинок у ранзі університетських студентів 14 класу. З ним нечесно вчинили, так само, як і з іншими, які були в його відділенні. Через причину партій наставників. Йому слід було отримати 12 клас… Головне, що треба було запобігати перед ними, а він ніяк не міг того зробити».

Жовтень, 26—28. Родина Гоголів відвідує Кибинці з нагоди іменин Д.П. Трощинського. Останній адресується у Санкт-Петербург до Л.І. Голенищева-Кутузова з рекомендаційним листом, у якому просить за Миколу Гоголя.

Грудень, 2. М.І. Гоголь в листі П. Косяровському повідомляє, що від’їзд сина планується на 6 грудня: «Нікоша мій хоче неодмінно через чотири дні виїхати, хоч ще не все для нього готове, але ніяк уже не можу втримати його більше, треба визначитися йому до нового року».

Грудень, 13. Гоголь разом з О. Данилевським виїздять із Василівки до Петербурга. Дорогою вони заїжджають до родини Капністів у Обухівку, де Гоголь обіцяє С.В. Скалон: «Ви або нічого про мене не почуєте, або почуєте що-небудь дуже гарне».

Грудень, 14—15. Прямуючи до Петербурга, Гоголь з Данилевським зупиняються в Ніжині.

Грудень, кінець місяця. Гоголь і Данилевський у Петербурзі.

1829

Січень, 3. Гоголь повідомляє матері, що у Л.І. Голенищева-Кутузова ще не був через його хворобу, а «…Петербург мені здався зовсім не таким, як я гадав, я його уявляв набагато красивішим, розкішнішим, і чутки, які розносили інші про нього, теж брехливі».

Лютий, 15. У Миргороді М.І. Гоголь отримує свідоцтво про те, що її син Микола Гоголь приналежний до миргородського дворянства.

Березень, 23. У Петербурзі вийшов «Сын Отечества и Северный архив» (Т. 2, № 12) з першим надрукованим твором Миколи Гоголя — вірш «Італія» (без зазначення імені автора).

Квітень, 30. Гоголь просить матір надіслати комедії батька «Вівця-Собака» і «Роман з Параскою», написати про «звичаї», «точні назви одягу, який носили у часи гетьманські», «про колядки, Івана Купала, про русалок», а якщо «є, крім того, якість духи чи домовики, то про них детальніше з їхніми назвами та справами; безліч носиться між простого народу повір’їв, страшних розповідей, легенд, різних анекдотів і т. п.».

Починає роботу над «Вечорами на хуторі біля Диканьки».

Травень, 22. Гоголь нагадує матері про своє прохання збирати етнографічні матеріали, зокрема про ігри картярські та хороводні, і з ностальгією згадує весну в Україні: «Прихід весни в нашу запилюжену столицю, котра зовсім не схожа на весну, змушує мене скрушно згадувати нашу малоросійську весну».

Червень, кінець місяця. Вийшов «Московский телеграф» (№ 12) з негативним відгуком М.О. Полевого про «Ганца Кюхельгартена».

Липень, 20. Негативний відгук О.М. Сомова про «Ганца Кюхельгартена» надрукувала «Северная пчела» (№ 87). Там же вміщена інформація, що книга «продається в усіх книжкових ятках».

Липень, 23. Гоголь передав матері право на управління своєю частиною маєтку особливою довіреністю, надісланою у листі до неї від 24 липня.

Липень, 24. Гоголь дякує матері за інформацію про українські звичаї, ділиться своїми творчими планами: «В тиші усамітнення я готую запас, якого, належно не обробивши, не пущу у світ, я не люблю квапитися, а тим більше займатися поверхово. …Твір мій, якщо коли вийде, буде іноземною мовою, і тим більше мені потрібна точність, <щоб> не спотворити неправильними назвами сутнісного імені нації».

Гоголь повідомляє матір про намір виїхати за кордон: «…я недалеко їду: дорога моя тепер лежить у Любек».

Липень, кінець місяця. Перед від’їздом Гоголь викупив у книготорговців екземпляри «Ганца Кюхельгартена» і спалив їх.

Серпень, 13. У листі з Любека Гоголь пояснює матері головну причину свого від’їзду: «Майже всю весну і літо у Петербурзі я хворів; тепер, хоч і здоровий, але у мене великий висип на всьому обличчі і на руках». Тож за порадою лікарів має лікуватися в Травемюнде, містечку неподалік від Любека, що викликає в нього згадки про Україну: «Місця, які оточують Любек, непогані, але не годящі проти наших біля Псла. Будиночки, розкидані за містом, оповиті та обсаджені деревами, кущами і квітами, прекрасні й дуже схожі на петербурзькі дачі; повітря вельми здорове, а клімат дещо подібний до нашого, тобто полтавського, хоча фрукти, здається, тут дозрівають пізніше, втім все ж не так, як у Петербурзі, де досі ще їдять малину й суниці. Тут видно принаймні вишні вже».

Серпень, 23. Гоголь — матері: «Дорога з Травемюнде у Любек і особливо з Любека у Гамбург є великим і різноманітним садом. Поля місцеві поділені на невеликі ділянки, котрі всі обсаджені у два ряди кущами. Снопи на полях не у копах, як у нас, а приставляються один до одного, як у нас коноплі».

Вересень, 22. Гоголь повертається до Петербурга.

Вересень—жовтень.