Читати книгу - "Дочка пірата, Лаванда Різ"

 - Ілаю, Енн! - Зібраний та діловий голос Натана змусив молодого офіцера різко відірватися від губ коханої дівчини і схопити передавач. - Як я й припускав, з цієї хвилини, Енн, ти повноправна громадянка Імперії без жодної плями в особистій справі, але з величезними перевагами. Зелений коридор та твоя недоторканність залишаються за тобою. Отже, твій статус має значну вагу. На «Аватар-4» вже надійшло розпорядження запропонувати тобі довгостроковий контракт, тобі буде надано кілька варіантів на твій вибір. Так що ти сміливо можеш жити та працювати на «Аватарі» поруч з Ілаєм. А те, що офіційно ви все ще залишаєтесь подружжям, думаю, можна і в цьому плані розраховувати на якусь поблажливість. У вас обох будуть звільнення, тому на знак подяки я сподіваюся на ваші часті візити. Моя сестра завжди в моєму полі зору, зрозуміла Енн?

- Натане, а ти точно вчений, а не один із цих великих вождів, який працює під прикриттям? - Усміхаючись, вигукнула Енн вражено хитаючи головою.

- Поки що ні, але ти маєш рацію, іноді я буваю незрівнянний! - Жартівливо відповів Натан, закінчуючи зв'язок.

Ілай поклав передавач та випустив радісний крик, схопивши її на руки, кружляючи на місці усміхнену дівчину.

- Тепер я бачитиму тебе майже щодня! Ти будеш поряд! І всі минулі труднощі залишаться в минулому! – радісно вигукнув він. А Енн притулившись до його плеча з болем проковтнула колючий ком, в минулому залишалося не тільки біди, з минулого вона забрала вічний смуток і жодна радість цього світу вже не могла погасити її повністю. Цей тягар буде лежати в неї на серці все її життя.

Енн зустрілася з заступником командувача військової бази «Аватар-4» офіцером першого рангу полковником Гамільтоном та генералом Семом Прустом.

- Я в курсі того, що вас потрібно прийняти на нашу військову базу. Тільки я не знаю, що ви можете без спеціальної підготовки. В якому напрямку ви можете працювати? - сухо спитав полковник.

Спокійно посміхнувшись, Енн відповіла з почуттям власної гідності:

- Насправді ви перебуваєте в омані. Я універсальний солдат, сер. І я пройшла через багато років найрізноманітнішої підготовки, адже я виросла серед піратів. Тож я можу все!

Генерал Пруст спробував приховати посмішку, відповідаючи замість пихатого заступника командувача:

- Звісно, ми знаємо з ким ми маємо справу. І я особисто люблю таких самовпевнених шибеників, але те, що ви стільки часу знаходилися серед піратів накладає певний відбиток. Ми не можемо допустити вас до об'єктів, де можливий доступ до секретної інформації. Звичайно, у нас є певні затребувані спеціальності, але я все відкинув би і порадив вам вибрати посаду оператора, диспетчера патрульних. Ви вестимете хлопців одного з прикордонних підрозділів.

- А я не буду надто зухвалою, якщо попрошу, щоб це був підрозділ, де служить Ілай Бош? - Зі зворушливими нотками в голосі лукаво запитала Енн, граючи своїм настроєм.

Генерал Сем Пруст однозначно перейнявся симпатією до неї, відчувши її колоритний характер, тому він без роздумів ствердно кивнув:

- Думаю, підрозділу, яким командує офіцер другого рангу Бун Четмен, буде приємно чути на зв'язку саме ваш голос Еннжіна Мун.

Так, тепер її звали Еннжіна Мун. Натан наполіг, щоб вона носила прізвище їхнього рідного батька.

З цього дня Енн стала диспетчером патрульних, підрозділу, в якому служив її Ілай. Тим самим ставши солдатом Імперії, ще раз доводячи, що в долі по відношенню до неї було занадто багато іронії, або навіть злого сарказму.

…

- Те, що тебе розмістили в чотиримісній жіночій каюті, ще не означає, що ми не зможемо зустрічатися наодинці, - промовив Ілай, йдучи поряд з нею коридорним відсіком. - Це зовсім не перешкода, повір мені!

 - А ти що маєш у цьому досвід? - Розсміявшись, запитала Енн, поглядаючи на збентеженого хлопця.

- Скажімо так, до мене доходила інформація, - ухильно відповів він, з танцюючими іскрами в блакитних очах. - Ти ж не думаєш, що так заморочивши мені голову, у мене ще були сили мріяти про інших жінок. Я думав, що після тебе вже ніколи не зможу сприймати їх нормально. До речі, забув спитати, а що це у вас було із Буном тоді в коридорі?

- А …так, у нього був важкий день, але думаю, що після цього інциденту бідолаха ще довго ненавидітиме мене, - скривившись, промовила Енн з тінню каяття, передавши йому короткий зміст їхньої «милої» бесіди з його другом.

- То це через тебе він не в змозі зі мною розмовляти. Але за що ти на нього так розізлилася, він насправді хороший хлопець? Зі своїми амбіціями, правда, але хто з нас їх не має, - Ілай здивовано підняв брови, з цікавістю заглядаючи їй у вічі.

- Не знаю, потрапив під гарячу руку, я була на взводі, це, по-перше, а по-друге, мене дратують його нахабство та його цинізм. Таким людям потрібно відразу вказувати на їхнє місце, щоб вони не закопувалися. Він, бачите, зневажає піратів, а я не дозволю йому так само дивитись і на мене! – сердито промовила Енн, хмурячи красиві тонкі брови.

- Так, але після всього цього він не думатиме про тебе краще, – усміхнувшись, похитав головою Ілай. - Ти знаєш, що він командує нашим підрозділом і за складом я другий офіцер. Нам доведеться працювати разом. Ну, гаразд, з цим ми якось розберемося. А з хлопцями, я гадаю, ти познайомишся вже в процесі. Загалом у підрозділі п'ятнадцять чоловік.

- Чудова робота, я познайомлюся одразу зі стількома хлопцями! - хитро помітила Енн, навмисне дражнячи Ілая.

- Враховуючи, через які ревнощі мені вже довелося через тебе пройти, ревнувати тебе до цих солдатів було б безглуздо. Тим більше, хитре і примхливе дівчисько, я тобі вірю! - кинув він, зиркнувши на неї, несподівано легенько штовхнувши в неосвітлену тупикову нішу, де він міг собі дозволити знову її поцілувати. – Завтра я знову вилітаю на завдання, і сподіваюся, що твій голос вестиме мене. Ти знаєш, який я щасливий з тобою? І я хочу дорожити кожним моментом, який пов'язуватиме нас!