Читати книгу - "Кохання по-королівськи, або Не гай мого часу!, Анні Кос"

Грейс та Ед переглянулися. На обличчі дівчини виразно проступило хвилювання, але маркіз лише плечима знизив:

— Взагалі начхати, якщо чесно. Корона мені не потрібна. Та згоден: дізнатися, що сталося з матір'ю, було б добре, як і опинитися під захистом закону. Однак у намірі викрити короля та канцлера є одна очевидна проблема: я не Архітектор часу. І гадки не маю, як витягти з минулого такі давні події.

— Ти дуже хочеш жити. Зазвичай це надає сил та натхнення, — Хорас, схоже, не збирався здаватися. — Так, ти вкрай сумнівний союзник і погано володієш силою, але ти однаково єдиний з усіх відомих мені магів часу. Сподіватимуся, що знання еньї Колті та її вроджена пристрасть розбиратися у найскладніших механізмах і принципах роботи заклинань компенсують, скажімо так, відсутність твоєї академічної освіти. Допоможіть. Натомість присягаюся зробити все, щоб зняти з вас обох звинувачення.

Грейс тихенько застогнала і втомлено хитнула головою, а чоловіки завмерли, поїдаючи один одного очима. Тишу, що повисла навколо, можна було черпати ложкою.

— Не виключено, що потім я про це дуже пошкодую, але, здається, ламати тобі шию просто зараз буде недалекоглядно, — нарешті підсумував Ед.

— Звучить обнадійливо.

— Не радій передчасно.

Маркіз подався вперед, і Хорас інстинктивно втиснувся в спинку сидіння.

— Та не вб'ю я тебе! — Ед завмер й продемонстрував порожні руки. — Ще не вистачало з тілом поратися і кров відмивати. Повернися, розв'яжу.

Аргументи, мабуть, подіяли. Через хвилину Хорас із задоволенням потирав вільні зап'ястя:

— Вас двох треба сховати, і цього разу так, щоб ні в кого навіть ідей не виникло, де саме шукати. За мною та моїм будинком стежитимуть, за вашими — теж. Можна було б скористатися послугами твоїх орендодавців, Грейс?

— Виключено, — холодно відрізала вона. — Вони люди похилого віку, втягувати їх у цю аферу у мене совісті не вистачить. Со-віс-ті, — повторила вона по складах. — Чув хоч раз про таку?

— Пережиток минулого. Ніби припадає пилом десь на горищі, треба буде попросити лакея пошукати, — озвався Хорас. — Гаразд, геть лірику. Якщо «ні», то залишається лише один варіант.

— Вів'єн? — Грейс та Едвард промовили це хором.

— У будинку герцога вас точно не очікують побачити.

— Усі, включно з самим герцогом, — погодилася Грейс.

— Йому не обов'язково знати про вас. У моєї нареченої досить просторий кабінет. І спальня, і будуар, і вбиральня, і кімната для камеристки.

— Швидко ти її кімнати перерахував. А десятка покоївок не помітив?

— Через домашній арешт залишилася лише одна, та й ту Ві виставила зі скандалом, запідозривши в ній шпигунку канцлера. Небезпідставно, до речі.

— Весело у вас там, у вищих колах, — зітхнула Грейс. — На отрути кожну страву треба перевіряти чи тільки десерти?

— Де-не-де й воду непогано б.

— Шикарно, запам’ятаю на майбутнє. Втім, ще трохи — і я добровільно здамся владі в обмін на чисте ліжко та гарячу воду.

— Не варто, — усміхнувся Хорас і вибагливо простяг руку. — Де там мій чудовий новий образ? Настав час міняти маршрут, але, боюся, візник запідозрить недобре, якщо замість милих дамських осіб побачить наші небриті пики.