read-books.club » Молодіжна проза » Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

52
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера" автора Ася Сергєєва. Жанр книги: Молодіжна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 94 95 96 ... 116
Перейти на сторінку:
Роздiл 46

Аліна

Я встигаю вибігти за територію для тренувань. Дістатися до повороту до будівлі клубу, не бачачи дороги під ногами через сльози.

Які ж вони всі мерзотники! Посміхалися при зустрічі, привітно спілкувалися, жартували, ніхто нічим не видав, як, насправді, сміються з мене. Навіть Арсеній відмінно грав під час нашого подвійного побачення. Наче акторський склад, а не футбольна команда.

Ненавиджу футболістів!

Тільки тато з них виняток. І тато ж мене попереджав…

Але найбільше ненавиджу Ведмедя!

Чую як ззаду мене наздоганяють. Прискорююсь, і так невдало ковзнула ногою, що мало не впала. Знайшовся рятувальник.

- Зірочко, обережніше. Прошу тебе вислухай, - Міша встиг підхопити мене під руки, а випускати не поспішає.

Але я вже не та сліпа дурочка, недовірлива до підозрілих збігів, знаків і записок. Вірніше, та ж. Тільки нарешті прозріла.

Відштовхую підступного брехуна від себе з усієї сили. Уявляю, як виглядає зараз моє обличчя. Туш потекла, очі червоні. Навіть до туалету добігти не дає.

- Не смій торкатися до мене! І не називай мене так. Чути огидно!

- Раніше подобалося... - він кліпає розгублено.

Знову, чи що, акторські прийомчики?

- Раніше для нас закінчилося. Все, я погодилася вже на звання безмозкої дурепи футбольного клубу. Тобі пощастило зі мною. Перемогу принесла. Дружкам підтвердила, щоб нагороду віддали. Тепер залиш мене у спокої, Дарський!

- Не можу, ніколи не залишу, - вперто мотає головою, і знову за руку хапає. - Я кохаю тебе, Алінко. Як нікого і ніколи не кохав. І я твій перший і єдиний. Таким і залишуся.

Ось навіщо нагадувати про це, добивати?

Чи то така ціна моєї віри в мітки за ворожінням?

Більше не хочеться вірити нікому і взагалі ні в що. Тим паче брехливому хлопцеві, який став моїм особистим повітрям. Навіть зараз його погляд проникає в саме серце. Хочеться відмотати все назад, як ніби й нічого не сталося.

Як я зможу тепер без нього?

А як з ним, якщо він так легко брехнею свого домагається?

- Не переймайся, Мишко... Мене швидко замінять інші. Посперечаєшся ще на когось і теж прив'яжешся. У тебе перемагати виходить. А дівчатка не зможуть встояти. З таким-то талантом чарівного спокусника. Не пропадеш!

- Алінко, все починалося неправильно. Я це усвідомлюю, - він намагається повернути мене назад, а сенсу повертатися не бачу. - Тоді мене взяли на слабо, - вперто продовжує. - Але я б не чіпав тебе на яхті, якби не кохав. Все в чому зізнавався, що розповідав - це щира правда була. Без усяких суперечок я хотів називати тебе своєю дівчинкою. Повір, я не брехав, коли ми залишалися наодинці... Ти стала для мене коханою і найбажанішою.

Змахую з думок солодкий пил. Мишко вміє слівцями так голову закрутити, що й схаменутися не встигнеш.

- Якщо так, тоді не бреши хоч зараз. Акції теж правда? - перебиваю.

- Ну... не зовсім так.

- Колесо на байку?

- Ти тоді злилася на мене. Не виходило без серйозного приводу зблизитися. Пробач за байк, я готовий його лагодити нескінченно.

Отетеріти. Бач, який майстер знайшовся.

- Кінотеатр? Квитки переможця?

- Ти не погоджувалася на побачення.

- Стрибок з мосту?

- Я, справді, хотів його зробити з тобою. Але так, акції не було. Хіба тобі зовсім не сподобалося?

Напружено мовчу. Сподобалося чи ні, зараз не про це адже йдеться.

- Хоча б у торговий центр ти потрапив тоді випадково? Ми з Інною дуже здивувалися, зустрівши там тебе, - ще пригадую дивні збіги.

Ведмідь все більше хмурнішає.

- Я тоді переслідував плавця, через це вийшов на вас. Він там теж виявився невипадково.

Ось ще й Гліба приплів за компанію. Наче сам казав тоді правду!

- Аліно…

- Мишко, годі вже. Я і так себе почуваю сильно розбитою. Якби ти тільки знав, як я страшенно переймалася, що приховувала таємницю з мітками. Як мені було складно зважитись і відкритися. Але я ж змогла! А ти... ти все-таки постійно брехав. Крутість команді доводив. Та для цього використовував мене.

- Та плювати мені вже на команду. Мені потрібна лише ти, - робить спробу обійняти.

Доводиться його штовхати.

- Твій план, щоб і перемогти, і дівчину залишити - не спрацював. Перемоги з тебе буде достатньо. Дай мені піти. І, будь ласка, не смій до мене наближатися!

- Аліно, ти просиш про неможливе, - ніби не чує мене. - Я згоден багато чого втратити, але не тебе. Давай почнемо все спочатку, і ти побачиш, що я все такий же, закоханий в тебе по вуха Ведмідь?

Відходжу від нього, виставляючи руки вперед як попередження.

- Тоді я повинна бути впевнена, що це не новий твій хитрий хід. А я не зможу. Поки зовсім не виходить вірити, - і нові сльози невчасно так підступають, ледве тримаюся. - Краще не підходь до мене. Інакше мені доведеться терміново звільнитися і татові пояснити, як він мав рацію, коли сумнівався у твоїй серйозності.

Хотіла ще щось додати, але все, не виходить триматися. Дивлячись на Ведмедя, все ще шалено коханого, серце на шматки розривається від болю. Як же я помилялася, як сліпо вірила в наше кохання…

Тікаю. Більше не наздоганяє. Дає заспокоїтися, або спрацювала загроза про тренера?

Я вже не в змозі продовжувати розбиратися.

Надовго залишаюся в туалеті. Не виходить привести себе у пристойний вигляд. Сліди від сліз, які постійно зриваються, видають мій неосяжний розпач. Ще з ранку я відчувала себе найщасливішою і коханою, а тепер обдуреною та геть заплуталась у всьому.

Відпрошуюся, посилаючись на погане самопочуття. Біжу на зупинку обхідною дорогою, щоб біля поля не майнути. Напевно, я не зможу сюди більше повернутись. Ось так і перевірила мітки. У підсумку залишилася взагалі без усього…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 94 95 96 ... 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"