Читати книгу - "Царівна, Ольга Кобилянська"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Тішитися, Мілечку? Тішся ти, коли можеш, я не можу тішитися. В світі нема правди!
- Ет, Павлинко, ти мені чогось надто огірчена. Я би власне сказав, що в світі є ще правда!
- Є? Ха-ха-ха! І ти справді сказав би це ввиду сумної долі твоїх доньок? Глянь на Лену! Віддалася за пристарілого дивака і, стративши з дітьми здоров'я, дожила того, що він рахує кусні хліба, котрі вона бере в рот. А Катя, здорова, добре вихована, гарна, мов та квітка, працьовита, мов мурашка, діждалася в своїм найкращім віку, що о неї не питає і один мужчина. І це в тебе «правда»? Чим заслужила собі Наталка на таке шалене щастя? Випросила його у бога хоч би одним зітханням? Чи, може, послухом на твої і мої моральні науки і упімнення? Чи, може, працею? Такою працею, яка пристоїть жінці, якою займалася я в своїх дівочих літах у родичів, а відтак, вийшовши заміж, і в себе, щоби свойому домові надати значення і характер, а дітей щоб випровадити на чесних і правих людей? Скажи! Ти, як мені здається, заголомшений превеликим щастям своєї сестріниці, забув уже задивлятися на речі тверезими очима! Та слава богу, що в мене не ослаб ум і що я, станувши непохитно на раз вибранім становищі, не поступлюся з його ніколи на один крок, - слава богу!
Він не відповідав і лиш випускав з люльки раз по раз густі клуби диму. На її згадку про Лену стиснув йому жаль серце, мов кліщами. Це була правда; вона не була щаслива в своїм подружжі, і в її теперішнім житті приходила рідко така днина, що не була би споганена криком і сваркою; а тим часом Наталка - о боже, як гарно проживала зі своїм чоловіком! І перед його душу, переповнену ще враженнями з побуту у молодят, явився один образ, і він потонув у його всіма думками.
Одного дня перед вечором сидів він з Наталкою на веранді, прибраній квітами, і розмовляв. Марка не було дома. Виїхав був день перед тим в якихсь справах у другу місцевість і мав вернути аж третього дня.
Говорили між іншим про людську вдачу, про виховання і про те, як складається людська доля. Відтак вона замовкла. Полинула кудись думками, її очі зоріли з білого її лиця, мов у зворушенні, і вона видалася йому в торжественнім настрої.
- Вуєчку, - обізвалася по якійсь хвилині, - в мене настало «полудне». Воно настане і для нашого народу, не правда ж? Я вірю в це, як вірю в силу волі, і я несказанно горда за тих, що ступили на дорогу, котра веде до сього полудня, а удари ворогів чи недолі зносять з усміхом на устах. В їх руках спочиває будучність народу, а їх самих жде безсмертність. Це гарна і горда нагорода.
А відтак напружила зір і дивилася нерухомо в одну частину саду, звідки давалося чути від часу до часу зітхання арфи еольської. Відти йшов хтось хутко до них, якийсь мужчина. Вуйко не пізнав його, але зате були в неї ліпші очі.
- Марко! - кликнула вона півголосом і кинулася, як стріла, по сходах до його - ні, не як стріла, але як рожа, кинена кимсь йому назустріч. Обоє обнялися.
- Це я тому так устроїв, щоб ти радувалася, - сказав він.
- Умієш любити, - прошептала.
- Як годиться мужеві царівни, - відповів усміхаючись і поцілував нахилені до його уста.
Notes
1
- Іритувати - сердити, нервувати.
2
- Оногди - одного разу.
3
- Дансер - партнер у танці, танцюрист.
4
- Парохія - церковний приход, парафія.
5
- Легуміни - ласощі (остання обідня страва).
6
- Завід - професія, фах.
7
- Професор - тут: учитель.
8
- «Перша» - найвища оцінка в школі.
9
- По-хінськи - по-китайськи.
10
- Зизий - косий.
11
- Трійло - отрута.
12
- І сам я не знаю, від чого
Нудьга обгортає мене,
Для чого я згадую завше
Повір'я колишнє сумне.
(Переклад з нім. М. Стависького)
13
- Стрій - одяг.
Поміж ними всіма - я.
Лише на кілька хвилин.
14
- Темно-понсова - темно-червона, пурпурова
15
- Гуляти - танцювати
16
- Банда - оркестр.
17
- Старатися (о неї) - свататись.
18
- Цвікер - пенсне.
19
- За орудками - в справах.
20
- Город - тут; парк.
21
- Студент (лат.).
22
- Рам'я, рамено - рука.
23
- Грека - грецька мова.
24
- Скорочене написання то є (тобто).
25
- Епіграфа (італ.).
26
- Часто мелодії щирі
В серці моєму бринять,
Прагнучи в світі широкім
Піснею гордо лунать.
27
- Брусоватість - незграбність, неотесаність.
28
- Противно - навпаки.
29
- Загорілий- палкий, завзятий.
30
- Мильно - помилково.
31
- Квестія - питання.
32
- Дотичний - відповідний.
33
- Поступовець - передова, прогресивна людина.
34
- Толкування - переклад.
35
- Нота - оцінка
36
- Страховищем, спогадом, що викликає гнів (лат.).
37
- Середовище (лат.).
38
- «Години молитви» (нім.).
39
- Куфер - скриня.
40
- Дістати трему - розхвилюватись.
41
- Приректи - пообіцяти.
42
- Імпертинентний - нахабний, зухвалий.
43
- Фризура - зачіска.
44
- Склад злочину (лат. юридичний термін).
45
- Який скандал! (Нім.)
46
- Борше - швидше.
47
-
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Царівна, Ольга Кобилянська», після закриття браузера.