Читати книгу - "Темна матерія"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Ласкаво просимо до UberChat!
Наразі у чаті присутні три активні учасники.
Ви новий користувач?
Я натискаю «Так».
Ваше ім’я користувача: Jason9.
Мені треба створити пароль перед входом у систему. Відкривається велике вікно з усією історією розмови. Набір смайликів.
Невеличке поле, куди треба вводити відкриті повідомлення для дошки оголошень і приватні повідомлення окремим користувачам.
Я переходжу на верх розмови, яка почалася приблизно вісімнадцять годин тому. Найостанніше повідомлення відправлене сорок хвилин тому.
JasonADMIN: Я бачив деяких із вас біля будинку. Я знаю, що вас там ще більше.
Jason3: Це насправді відбувається?
Jason4: Це насправді відбувається?
Jason6: Нереально.
Jason3: І хто з вас ходив у поле?
JasonADMIN: Три дні тому.
Jason4: Два.
Jason6: Я купив у Південному Чикаго.
Jason5: У тебе є пістолет?
Jason6: Так.
JasonADMIN: Зізнавайтесь, хто думав про Канкакі?
Jason3: Зізнаюсь.
Jason4: Зізнаюсь.
Jason6: А я й справді поїхав туди сьогодні вночі й викопав яму. Усе було готове. Машина на старті. Лопата. Мотузка. Усе сплановано, краще не придумаєш. Сьогодні ввечері я пішов до того будинку піджидати, коли вийде той Джейсон, який зробив оце з нами всіма. Але потім я побачив себе за «Субурбаном».
Jason8: Чому ти все відмінив, Jason6?
Jason6: А який сенс поспішати? Якби я позбувся його, то підскочив би хтось із вас і зробив би те саме зі мною.
Jason3: Усі знайомі зі сценаріями теорії ігор?
Jason4: Так.
Jason6: Так.
Jason8: Так.
JasonADMIN: Так.
Jason3: Отож усі в курсі, що нічим добрим це не закінчиться.
Jason4: Ви всі можете повбиватися і лишити її мені.
JasonADMIN: Я відкрив цей чат і маю права адміністратора. Іще п’ять Джейсонів вештаються десь поблизу. Тож майте на увазі.
Jason3: А чому б нам не об’єднатися і не захопити весь світ? Ви можете собі уявити, що буде, якщо всі наші версії об’єднаються і дадуть перцю? (Це жарт тільки наполовину).
Jason6: Чи можу я уявити, що трапиться? Ще й як можу. Вони запхнуть нас у яку-небудь урядову лабораторію і вивчатимуть до другого пришестя.
Jason4: А хочете скажу, що всі ми думаємо? Що це з біса неправдоподібно.
Jason5: У мене теж є пістолет. Жоден з вас не боровся так, як я, щоб повернутися додому. Жоден з вас не бачив те, що бачив я.
Jason7: Ти навіть уявити собі не можеш, через що пройшли решта нас.
Jason5: Я бачив пекло. В прямому сенсі слова. Агов, Jason7, де ти там? Я вже убив двох із нас.
На екрані з’являється нове попередження:
Ви отримали приватне повідомлення від Jason7.
Я відкриваю повідомлення. У голові бухає пульс. Вона ось-ось вибухне.
Я розумію, що ця ситуація абсолютно божевільна, але чи не хочеш ти зі мною об’єднатися? Дві голови краще, ніж одна. Ми могли б скооперуватися і разом позбавитися їх усіх, а потім, коли розвіється дим, не сумніваюсь, що ми вже щось придумаємо. Часу майже нема. То що скажеш?
Що я скажу?
Та я ледве дихаю.
Я виходжу з бізнес-центру.
Увесь спітнілий, але в мене зуб на зуб не попадає.
У коридорі першого поверху порожньо й тихо.
Я забігаю в ліфт
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Темна матерія», після закриття браузера.