Читати книгу - "З вершин і низин, Франко І. Я."

III. «Світ дрімає. Блідолиций...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 33. Збереглися три автографи, які текстуально не різняться між собою: № 190, с. 16 - чорновий запис у нотатнику, входить до циклу творів, що не має назви (його складають поезії «Ой погляну я на поле...», «Світ дрімає. Блідолиций…», «Що ж, мів грунтик божов волею...»; № 231, с. 8 - чистовий запис циклу, з іншою послідовністю творів і назвою «Галицькі образки»; № 232, с. 62 - належить до добірки поезій під назвою «Думки». Цю добірку Франко уклав в останні роки життя, переглядаючи свої рукописи «з літ молодості» і пізніших часів. Під текстом зроблено примітку: «Написано в р. 1879, досі не друковано». (Такий же характер мають примітки і до інших поезій добірки: «Ой погляну я на поле», «У безсонну ніченьку», «Еге, небоже!..») Тексти автографів різняться від першодруку. Так, наприклад, 3-ій і 4-ий рядки першої строфи в автографах мають редакцію:

Певно, бога нема дома,

Та й поснулось всім святим.

IV. «Чи олово важке пливе у моїх жилах...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 33-34.

V. «Безкраї, чорні і сумні...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 34. Зберігся автограф 9 перших рядків поезії (№231, с. 2).

Агріман (Аріман) - у перській міфології бог темряви, злих сил.

Ормузд - у перській міфології бог сонця, світла і добра.

VI. «Догорають поліна в печі...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 3, с. 44 (цикл «З «Скорбних дум», II).

VII. «Не покидай мене, пекучий болю...». Вперше надруковано у кн.. «З вершин і низин», 1893, с. 35-36. Зберігся автограф (№ 193, с. 55-56), датований 18.X 1883.

VIII. «Місяцю-князю!..». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 16-17, с. 261, під назвою «З нічних дум». У першому виданні збірки «З вершин і низин» вірш має назву «Вночі». Зберігся автограф (№ 193, с. 45).

IX. Пісня геніїв ночі. Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 37-38. Зберігся автограф (№ 192, с. 52)

I. На суді. Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 38-40. Зберігся автограф 22 останніх рядків, від слів: «За те, що тут з катедр, амвон...» (№ 231, с. 5).

II. Милосердним. Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 40-42. Збереглися чернетка вірша (№ 239, с. 10) та уривок чистового автографа поезії від слів: «І хто ж вам право дав таке...» (№ 231, с. 5). Рукопис № 239 датований: «Стрий, 12.VI». Під неповним автографом сгоїть дата 12.VI.

III. Semper idem!, IV. Ідеалісти. Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 42-44.

V. «Всюди нівечиться правда...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 2, с. 29. Збереглися два автографи: № 227, с. 9, без першої строфи, і № 226, с. 9. Автограф № 226 має сім строф. В друк не потрапила передостання строфа:

Так, хоть нівечена, бита,

Правда безсмертно живе,

З серня до серця пускає

Вічно коріння нове.

Цей варіант надрукований у вид.: Іван Франко. Твори в двадцяти томах. Т. 10. К., ДВХЛ, 1954, с. 38.

VI. Супокій. Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 50. Збереглися два автографи (№ 193, с, 45; № 227, с. 10). Автограф № 193, що становить собою першу редакцію вірша, має ще й четверту строфу:

Як за вашу угодовість

Він мисль нашу, мову, совість,

Мов будяччя, тне з плеча -

Горе, хто тоді нас мирить,

Хто не рветься до сокири,

До коси та до меча!

VII. Товаришам. Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 44-45.

VIII. «Не люди наші вороги...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 8-9, с. 156 (цикл «Хвилі», I). Зберігся автограф (№ 231, с. 1).

IX. «Не довго жив я в світі ще...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 46.

X. «Ви плакали фальшивими сльозами...». Вперше надруковано у кн. «З вершин і низин», 1893, с. 46-47. Зберігся автограф (№ 231, с. 3), що становить собою першу, відмінну від опублікованої, редакцію вірша (подається в розділі «Інші редакції та варіанти»).

I. Наймит. Вперше надруковано в журн. «Друг», 1876, № 20, с. 312 -313.

«Друг» - літературно-науковий журнал. Виходив у Львові в 1874-1877 рр. Спочатку мав «москвофільський» напрям. З приходом у його редакцію І. Франка (липень 1876) «Друг» став органом демократичної молоді

Велетень той давній - Антей.

II. Беркут. Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 46-50. Збереглися два автографи (№ 193, с. 57-59; №227, с. 9-10). В автографі № 193 дата - 22-24.Х. Автограф № 227 не датований.

1913 р в одному з примірників другого видання збірки «З вершин і низин» І. Франко виправив дату написання: «22-24 жовтня 1883». Цей примірник зберігається в особистій бібліотеці С. В. Щурата.

III. Христос і хрест. Вперше надруковано в журн «Світ», 1881, № 7, с. 121. Зберігся автограф (№ 227, с. 4).

IV. Човен. Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 8-9, с. 150, під назвою «Вічні питання».

V. Каменярі. Вперше надруковано у кн.: «Дзвін», 1878, с. 232- 233. Збереглися фрагменти трьох автографів (№ 216, с. 13 з кінця