Читати книгу - "З вершин і низин, Франко І. Я."

XI. «Рад би я, весно, в весельшії нути...». Вперше надруковано в кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 14. Збереглися два автографи (№ 226, с. 6-7; № 227, с. 1). В автографі № 226 дата написання 3.I 1881. Автограф № 227 не датований.

XII. «Ой що в полі за димове?...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 14-16. Збереглися чотири автографи: № 231, с. 5 - не повний, обривається після слів: «Хто тя хоче в...»; № 226, с. 8 - під назвою «Пісня»; № 239, с. 13 - чернетка з поправками. Тут замість останніх 9 рядків спочатку було:

Що вкували люд робучий,

Вказуй стежку му до мене

І навчай го ясним словом,

Що не в сварці, не в нераді,

Не в тих межах, не в покорі,

Але в щирій братній згоді,

В єдності і спільній праці,

От до щастя стежка права.

В автографі № 227, с. 2, наявні незначні стилістичні відмінності порівняно з текстами інших рукописів. Це пізніший варіант твору, який не різниться від першодруку та другого видання збірки.

У десятому рядку виправляємо за автографами і змістом «краю» на «красо».

XIII. «Веснянії пісні...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 8-9, с. 345, під назвою «Веснянка». Збереглися чотири автографи: № 211, с. 28 - чернетка вірша, датована 3.VIII 1882; № 548, с. 3, має заголовок «Веснянка, VII», датовано так само 3.VIII 1882; за цим текстом, мабуть, зроблено публікацію поезії; № 226, с. 7, значиться як 12-й вірш рукописної збірки, датований 13.VII 1882; № 227, с. 2 - 13-й вірш рукописної збірки, дата - 1881.

XIV. «Думи, діти мої...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 17-18. Збереглися два автографи (№ 226, с. 3; № 227, с. 3). В одному з них (№ 226) вірш має назву «До дум».

XV. Vivere memento! Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1884, № 8, с. 65, під назвою «Vivere memento! (Веснянка)». Збереглися три автографи: № 193, с. 54-55 - перший запис вірша в нотатнику із зазначенням місця і часу написання: «Терноп[іль], 14.X»; № 226, с, 7 - 13-й вірш рукописної збірки, датований 14.X 1883; № 227, с. З-4 - 15-й твір рукописної збірки, дата написання - 1883.

Назву вірша взято із «Змісту» другого видання збірки.

В архіві І. Франка зберігаються автографи двох інших варіантів циклу. Один з варіантів (№ 214, с. 77-79 з кінця записної книжки) має назву «Осінні сонети». До нього входять поезії: «Осінній вітре, що могучим стоном...», «Тихенько річка котить хвилі чисті...», «Народна гутірка про комету з осені 1882 р.», «Паде додолу листя з деревини...»; тут же було записано, а потім закреслено вірш «Жолудь збирати в ліс побігли діти...» та незакінчену переробку його, що починається словами: «В ліс поблизький на жолудь». Другий варіант циклу під назвою «Осінні думи» (№ 597, с. 3-4) складають твори: «Осінній вітре, що могучим стоном...», «Тихенько річка котить хвилі чисті...», «Паде додолу листя з деревини...», «Народна гутірка про комету з осені 1882 р.».

I. «Осінній вітре, що могучим стоном...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 8-9, с. 345.

II. Журавлі («Понад степи і поле, гори й доли...», «Післанці півночі, в далекім юзі...»). Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 21, с. 325. Збереглися два автографи сонетів (№ 193, с. 56-57; № 227, с. 4-5). В автографі № 193 під першим віршем стоїть дата 20.X, під другим 21.X. У перекладі П. Грабовського російською мовою сонети друкувалися в газеті «Восточное обозрение», 1900, 6 травня.

III. «Тихенько річка котить хвилі чисті...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 8-9, с. 345. В обох автографах поезії (№ 214, 597) дата -9.X 1882.

IV. «Паде додолу листя з деревини...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 8-9, с. 346. Збереглося два автографи. В автографі № 214 дата написання - 10.X, в № 597 - 10.X 1882.

I. «Не винен я тому, що сумно співаю...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 1, с. 4 (цикл «З «Скорбних дум», I).

II. «Бувають хвилі - серце мліє...» Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 6, с. 88 (цикл «Нічні думи», V). Початковий рядок тут: «Бувають хвилі - серце ниє».

III. «До моря сліз, під тиском пересудів...», IV. «Нехай і так, що згину я...», V. «Тяжко-важко вік свій коротати...», VI. «Вій, вітре, горою...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 27-29.

VII. Думка в тюрмі. Вперше надруковано в журн. «Громадський друг», 1878, № 2, с. 97. Остання редакція вірша опублікована в збірці «Із літ моєї молодості», Львів, 1914, с. 119-121. У збірці «З вершин і низин» (1893) назви немає.

Подається за збіркою «Із літ моєї молодості». Датується за збіркою «З вершин і низин», 1893. Інші публікації не датовані.

«Громадський друг» - літературний і політичний журнал революційно-демократичного напряму, який видавали у Львові 1878 р. І. Франко та М. Павлик. Вийшли два номери, що були конфісковані цензурою. Як продовження журналу в 1878 р. видано збірники під назвами «Дзвін» і «Молот».

VIII. «Відцуралися люди мене!» Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 3, с. 44 (цикл «З «Скорбних дум», III).

IX. «Мій раю зелений...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 30-31.

I. «Ночі безмірнії, ночі безсоннії...». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 1, с. 5 Збереглися два автографи: чернетка (№ 192, с. 54) та текст, за яким зроблено публікацію (№ 281)

II.