Читати книгу - "Як відірватися перед весіллям, Аліна Амор"

Це все ніч.

І темрява.

І алкоголь.

Вночі з нами завжди коїться щось дивовижне... З настанням темряви в повітрі ніби розливається стародавня магія, і їй так важко опиратися. 

Та й чи треба?

Це було так дивно, так хвилююче: Деміан здавалося б злився, бурчав, але його руки, очі, все його тіло, говорили зовсім інше, ніж слова. Його пальці на моїй талії раптом напружилися, і мені здалося, що він зараз притягне мене впритул, знищивши ту мізерну відстань, що ще розділяла нас. І від усіх цих думок та спекотних відчуттів я дихала схвильовано та поверхнево.

А він напружено видихнув.

- Гаразд, Бель, давай прогуляємося, тобі треба провітритися...

Хоча, судячи з його вигляду, Деміану теж не завадить прогулянка...

- З тобою - хоч на край світу, хоч за край! - з радісною усмішкою запевнила я його.