Читати книгу - "В кроці від кохання, Олександра Малінкова"

     Емілія.

     Після завершення розмови поглянула Марку в очі.

- Якщо чесно, якось дуже це все схоже на шахрайство. - почала я першою. 

- Хто така ця Анна? - запитав Марк і сів біля мене.

- Менеджерка клубу, вона в основному організовувала всі мої виступи. - відповіла йому.

- А той Анатолій звідки взявся? 

- Поняття не маю. - пересмикнула плечима. - Здається Анна знайшла.

- Давай так, тобі цікаво чи справді вони готові вкластися в розкрутку твого проекту, чи це лише якась афера!? - запитав Марк.

- Боязно. - чесно зізналася. - Але і цікаво водночас. Враховуючи те, що я вже віддала певну суму, яку встигла відкласти з платні за виступи. 

- Зараз! - Марк підхопився і на декілька хвилин зник в іншій кімнаті, а потім повернувся з пакунком в руках.

- Ось! Зараз відрахую десять тисяч. - промовив він.

- Я не візьму. - зойкнула я. - А якщо щось піде не так, це ж чималі гроші.

- Схожі на справжні? - поцікавився він і підморгнув.

     Взяла з його рук одну купюру. Як на мене вона справжня, принаймні нічим не відрізняється. 

- Дуже схожі! А хіба це не так? 

- Гарна підробка. Мічений муляж. Тримаю на всяк випадок для ось таких типчиків, як той Анатолій! Все не треба було, а тут знадобилося. Знайомі поліціянти якось підігнали. Тож, як сама вже зрозуміла, я нічим не ризикую. Та саму не відпущу, чекатиму поряд в автівці.

- Дякую! - пригорнулася до нього, а він з ніжністю поцілував мене в маківку. 

     Потім Марк зателефонував поліціянтам, а ще ми швиденько заїхали до моєї домівки, щоб я змогла одягнути на зустріч щось більш підходяще ніж вечірня сукня о третій годині дня.

    На місці зустрічі, якщо вже бути відвертою, я навіть не зрозуміла що відбулося. Анна хвацько вхопилася за пакунок і весь час без перепочинку щебетала про мою майбутню славу. Наче я дівчина з одною звивиною, яка лише і вміє, що співати. Та аби не подружка я б і тоді не повелася на вмовляння менеджерки. Швидше відкупилася, щоб не чіплялися до мене. 

     Отже, вся зустріч відбулася за лічені хвилини. Хап, і як не було того пакунка в моїх руках. Анна швидко окрутнулася на своїх тоненьких підборах і щезла за рогом.

- І що тепер? - запитала я у Марка, щойно повернулася до його автівки.

- Нічого! Залишимо справу на людей, які в цьому розуміються! - заспокоїв мене. 

     Поглянула на нього, доки він кермував автівкою. І так затишно та спокійно стало одразу. Як добре розуміти, що поряд сильний чоловік, який не цурається допомогти. І не лише обіцянками, чи порожніми словами, а вчинками. 

     Марк.

     Поліцейські не підвели і вже ввечері про все розповіли під час телефонної розмови. Я з Емілією якраз щойно закінчили вечеряти. 

    Так, ми ще й досі разом. Тепер, коли вона перестала бігати від мене, та намагатися налякати страшкуватими образами чи співом, не маю жодного бажання відпускати її надовго. 

     Але це відступ. Тому ближче до справи. 

     І таки передчуття ні мене, ні Емілію не підвели. Та солодка парочка Анна-Анатолій, дійсно виявилися знатними пройдисвітами, які вміло втиралися в довіру, а потім кидали людей на чималенькі суми. 

     А таким шахраям де найліпше місце? Так, вірно! За гратами. 

    Повернули б гроші через добу, як обіцяла Анна, аякже! Та вже в аеропорту з білетиками спіймалися. І який дивний збіг - з підробними грошима. Яка прикрість! 

    Від роздумів одразу відволікла Емілія, варто було їй лише наблизитися до мене, пройтися кінчиками пальців по моїй шиї. Заводжуся з пів оберта від цієї малої. Навіть дивно зараз самому, як витримав і не затягнув її раніше в ліжко. 

    Така ніжна, недосвідчена. Одразу запалюється від моїх поцілунків та пестощів. Все в ній викликає цілий ураган відчуттів. Та я стримую себе, хоч це і дається мені досить нелегко. Хочу щоб звикла. Хочу відкривати поступово на що здатне її тіло. Яку насолоду може подарувати. Якою приємною може бути близькість, коли поряд людина, яку справді кохаєш. 

    Обіймаю Емілію. І ось вже вона на моїх колінах. Тягну за пасок її шовкового халатика і тішуся її реакцією на ці, поки що безневинні рухи. Це тільки початок, крихітко! Накриваю її губи своїми. Миттєво відповідає. 

     Солодка. Моя!