Читати книгу - "Руйнуючи долі, Стів Маккартер "

- Що, мама цього пацана знайшлася? - спитав подрібнювач.

Позаду нього почувся окрім сміху ще й схвальний вигук. Потім ще кілька вигуків, спрямованих безпосередньо на підрив психологічного стану Оррмарина. Химерниця усміхнулася подрібнювачу. Вона передала записку Стайреду, що стояв поруч із нею, не зводячи очей із сірої людини. Скелет швидко її прочитав і повернув назад.

- Скільки в нас часу? - тихо спитав він у Химерниці.

Дівчина глянула на спис. Ще трохи і тінь повністю накриє межу. Не більше десяти хвилин. Це у кращому випадку.

- Хвилин п'ять, я гадаю. - відповіла Химерниця.

Стайред повільно повів плечима. Він схилив голову в один і інший бік. Зняв із себе свій плащ та кинув його на землю. Зробив крок уперед.

- Ти? Хм. Якщо мій воїн переможе, ти даси нам прочитати записку. - заявив подрібнювач і тицьнув пальцем у бік Химерниці.

Відразу очі Дезіре спалахнули фіолетовим світлом. Вона викинула обидві руки в різні боки, підкинувши перед цим записку у повітря. Біла імла спускалася на землю по обидва боки від неї. З білого туману вистрибнули два щури. Двоє звірів з розгону стрибнули вгору, наввипередки чіпляючись за записку. Вони навперебій почали роздирати невеличкий клаптик паперу. Пацюки билися один з одним, бажаючи урвати шматок побільше. Усього кілька секунд вистачило їм для повного знищення записки.

- Упс. - сказала Дезіре, прикриваючи рота рукою. - Здається, забула їх погодувати.

Вона нахабно посміхнулася просто у вічі подрібнювачу. А що вона могла ще зробити? Щури піднялися на дві лапи і люто дивилися на сірого чоловіка. Вони згуртувалися і намагалися гарчати. Подрібнювач зробив блискавичний замах ногою і розчавив обох звірят.

- Не жартуй зі мною.

- Хтось же повинен показати тобі, як жартувати смішно. - посміхнулася йому Дезіре.

Секунду над всіма нависло грізне мовчання. Потім подрібнювач підняв підборіддя і посміхнувся. Він кивнув головою. Йому сподобалася її сміливість. Іншого від воїна такого типу Творить і не чекала.

- Значить, ваш боєць – скелет. Так тому і бути. Його череп буде не єдиним черепом скелета у моїй колекції. Втім, нічого страшного, заміню ним старий. - подрібнювач розвернувся і повільно покрокував до своїх людей.

Дезіре сковтнула. Увесь сьогоднішній день був неправильним. Починаючи з такого раннього пробудження. Потім невдала спроба із чемпіонами. А тепер — взагалі катастрофа. Стайред гарний воїн. Але щось їй підказувало, що він не встоїть проти цієї сірої людини. Вона подивилася на подрібнювача, який підійшов до таких же сірих воїнів. Вони розступилися і подрібнювач сів на великий стілець. Напевно, такі стільці в їхньому народі іменувалися тронами. А з натовпу в цей момент вийшла інша людина. Чоловік зняв із себе весь одяг і залишився стояти голим. Потужний воїн. Не такий, з яким вони щойно вели розмову. Цей був більше схожий на Звіра. Мабуть, бійців більших за Звіра, Дезіре ніколи й не бачила. Цей стояв під стать йому. Сірі сталеві рельєфні м'язи. Ідеальна фігура. Але немає зброї. Стайред зробив кілька кроків уперед і став навпроти воїна подрібнювачів. Химерниця мимоволі повернула голову у бік фортеці. Нікого.

Подрібнювач видав різкий лемент. Його тіло почало трансформуватись. Шкіра розбилася на сотні осередків. Вони нагадували луску риби. Кожна така лусочка переверталася. Сірою шкірою всередину. Каменем назовні. Дезіре відкрила рота. Вона неодноразово бачила перетворення амаліонів і луксорів. Але перетворення людини на скелю ще жодного разу. Сірий подрібнювач за кілька секунд перетворився на кам'яну велетенську людину. Він став вищим, ширшим і сильнішим. Все його тіло складалося з каменю. Руки та ноги загалом нагадували людські. А ось голова дуже змінилася. Вона більше була схожа на кирку. Або на трикутну об'ємну стрілку. Одна вершина трикутника кріпилася там, де має бути шия, інша вертикально над нею. І тільки третя вершина йшла вперед на кшталт дзьоба. Камінь здавався мокрим і від цього ще більш агресивним. Дві ніздрі та дві щілинки для очей. Кам'яні осередки, з яких він складався, не щільно сиділи одна біля одної. Між ними виднілася якась чорнота. Подрібнювач ударив кілька разів кулаком об кулак. Дезіре скривилася. Наче одна скеля, падаючи, чіпляється за другу, і вони разом завалилися на третю. Химерниця поглянула на Стайреда. Той стояв, як завжди, спокійний та незворушний. Недобре передчуття, що давно з'явилося в животі, ще від самого ранку, тепер піднімалося все вище. Дезіре ще раз сковтнула. Обидві її Химерниці мимоволі притулилися трохи ближче до неї. Вона буквально відчувала їхню невпевненість.

Початку бою ніхто не давав. Жодного сигналу чи якихось промов. Кам'яна людина кинулась в атаку. Його пропорції відрізнялися від людських. Він швидко біг, допомагаючи собі відштовхуватися від землі руками. Стрибок. Чорний шлейф. Стайред пролетів ліворуч від супротивника і його меч зі скреготом обламався об кам'яну спину подрібнювача. Блискавичний розворот від сірого каменю. Його розкидані убік руки пройшли крізь шлейф. Стайреда відкинуло на кілька метрів. Скелет упав на землю, але все ж таки повільно почав підійматися. Помаранчева кров струмувала з рота. Він витер її рукою і сплюнув. Подрібнювач набирав швидкість для нової атаки. Кидок. Знову чорний шлейф. Він закрутився навколо подрібнювача, залишаючи між собою та ним не менше метра. Стайред виникав у різних його частинах і завдав ударів кам'яній людині. Руки, ноги. Тому все було байдуже.

- І це все? Все, на що здатний скелет? - сміявся сірий чоловік на троні. - Такого навіть у колекцію брати не хочеться.

Із натовпу драйтлів почулися смішки. Подрібнювач молотив своїми кам'яними ручищами. Він робив це швидко і так старанно, що Дезіре відкрила рота. Він постійно зміщувався і випадково зачепив скельний виступ, розбивши його вщент. Тепер Химерниця зрозуміла, чому їх називають подрібнювачами. Якщо Стайред упіймає хоч один із таких ударів, то може більше не встати. Тим часом чорний шлейф пішов убік. Стайред з'явився на відстані і спокійно стояв тримаючи дистанцію у десять кроків. Подрібнювач кинувся на нього. Дезіре зрозуміла, що він перейшов до тактики вимотування противника. Скелет ще кілька разів уникав сутички подібним чином, чим викликав розлюченість у подрібнювача. Кам'яний чоловік видав гуркіт із глибини своєї пащі й жахливо клацнув кам'яними щелепами, не забувши вдарити об землю своїми величезними ручищами. У небо піднявся пил. Він знову помчав в атаку. На цей раз Стайред підхопив пристойних розмірів камінь. Стало це зрозуміло тільки після того, як скелет врізав ним по голові подрібнювача. Такий удар зніс би голову будь-якій людині. Але не подрібнювачу. Камінь розколовся при ударі об його конусоподібну морду. Карколомний кидок прямо в чорний шлейф. Рухи подрібнювача були схожі на борсання у воді. Він молотив руками у всіх напрямках і йому вдалося зачепити Стайреда. Шлейф потягнувся праворуч. Стайред виник за два метри від подрібнювача, а шлейф затягнувся до нього. Воїн стояв, схопившись за ребра. Стрибок та удар кулаком від кам’яного монстра. Стайреда склало навпіл і відкинуло метрів на десять. Ще метри три він стрімголов прокотився піском, піднімаючи хмару пилу. Подрібнювач накинувся на нього зверху і завдав кілька нищівних ударів кам'яними кулаками. Фінал битви. Дезіре здалося, що у повітря злітають шматки тіла Стайреда. Кам'яна людина схопила лапою понівечене тіло скелета і підняла над головою. Усі його товариші вибухнули дикими криками. Драйтл, тримаючи Стайреда над головою, покрутився довкола своєї осі, демонструючи всім свого поваленого ворога. Він одним рухом відкинув його у бік Химерниць. Подрібнювач навимесне зробив це, щоб вони з невеликої відстані могли спостерігати за його величезною силою. Кидок він виконав по настильній траєкторії, щоб скелет якнайсильніше перекидався по піску і піднімав клуби пилу. Провал. Катастрофа. Щось відчувши, Дезіре кинула погляд праворуч. Дівчина затримала подих. Він уже був тут. І він ішов прямо до подрібнювача.