Читати книгу - "Кантика для Лейбовіца, Уолтер М. Міллер-мол."

Примітки

1

Кантика (від лат. canticulum, «пісенька»), інколи просто гімн — у літургії римо-католицької церкви богослужбовий біблійний текст, структурно і семантично подібний псалмам, але взятий не з Псалтиря. Строфічна пісня прославного характеру. В літургії годин обрамлюється рефренами (антифонами). Новозавітні кантики звучать у кульмінаційні моменти служби.

2

Fiat homo — Нехай буде людина!

3

…змусивши молодого новіція… — Новіцій (від лат. novitiatus, «новий, недосвідчений»), також новик — послушник другого етапу в римо-католицькій церкві. На відміну від постуланта, вже носить чернечий одяг, але так само ще здатен змінити рішення про прийняття постригу.

4

Ave Maria — Богородице Діво, радуйся.

5

…від Великого Солоного озера до Старого Ель-Пасо… — Велике Солоне озеро (Great Salt Lake), Піа-па або Тіца-па (шошоні «велика / погана вода») — найбільше у Західній півкулі солоне озеро, розташоване на захід від хребта Сьєрра-Невада, у півн. — сх. частині Великого басейну — пустельного нагір’я і найбільшої безстічної області материка. Ель-Пасо (El Paso, ісп. «перевал») — у наш час значне місто на лівому березі р. Ріо-Ґранде. Давнє колоніальне поселення Нової Іспанії, відоме з кінця 1680-х рр. Свого часу найбільше місто провінції Нова Мексика. Нині окружний адміністративний центр Техасу, якому належить із 1844 р. Навпроти нього, на південному березі ріки, розташований його мексиканський двійник — «мільйонник» Сьюдад-Хуарес.

6

Слався, Адонай Елогім… — Імена Бога в юдаїзмі. Адонай (івр. אדױ, «мої Владики») — евфемізм у формі множини на позначення Бога замість табуйованого для вжитку «Невимовного імені» (тетраграматону). Елогім (івр. אלהיס, «боги») — типовий парафраз на позначення як Бога в монотеїзмі, так і богів у множині, коли йдеться про багатобожжя. Промовлені слова відсилають до благословення (брахот) перед їжею, яке має промовляти юдей, згідно з Мішною — найдавнішими релігійними настановами ортодоксальної усної традиції у записаній формі.

7

…до санктуарію в абатстві… — Санктуарій (лат. sanctuarium, «святилище») — святиня, споруджена для заохочення особистого вшанування святого, зазвичай вона містить образ, статую чи іншу релігійну ознаку, що може надихати на вшанування.

8

Від Попільної середи він нічого не їв… — Попільна середа — день каяття, перший день Великого посту в християнських церквах західного обряду та похідних від них конфесіях (наприклад, в англіканстві), коли священик на чолі вірян малює попільний хрест зі словами: «Ти є порох і вернешся в порох» (Бт. 3:19).

9

Apage, Satanas — Геть, Сатано!

10

Ex opere operate — через дію, [а не] діяча (богословська формула, згідно з якою здійснення таїнств уможливлюється не через святість священика, а в результаті виконання певної дії).

11

Et ne nos inducas in — І не введи нас у…

12

…«Мала книга», яку пріор Черокі лишив йому минулої неділі… — Пріор (лат. prior, «перший») — титул керівника в католицтві. Тут, найпевніше, — призначений абатом та підлеглий йому чернець для участі в управлінні життям монастиря. Ім’я пріора походить від назви південного ірокезомовного племені черокі — одного з «П’яти цивілізованих [тобто таких, що ведуть активну сільськогосподарську діяльність] племен» лісистих районів Південного сходу Північної Америки.

13

Libellus Leibowitz — Мала книга Лейбовіца.

14

Parum equidem te diligebam, Domine, juventute mea; quare doleo nimis — Наслідування «Сповіді» святого Аврелія Августина (354–430). Див. пер. Юрія Мушака (1996).

15

Repugnans tibi, ausus sum quaerere quid, quid doctius mihi fide, certius spe, aut dulcius caritate visum esset. Quis itaque stultior me — Опираючись тобі, я наважився шукати, що мені здавалося ученішим від віри, певніше від надії, солодшим від любові. Чи є хтось дурніший від мене? (Августинська молитва).

16

О inscrutabilis Scrutater animarum, cui patet omne cor, si me vocaveras, olim a te fugeram. Si autem nunc velis vocare me indignum — О, непізнаваний Пізнавану душ, перед яким відкрите всяке серце, якби ти мене покликав, щойно я намислю тікати від тебе. Якщо ти зараз хочеш покликати мене, негідного.

17

Libera me, Domine, ab vitiis meis, ut solius tuae voluntatis mihi cupidus sim, et vocationis [tuae conscius si digneris me vocare. Amen] — Господи, визволи мене від моїх власних пороків, так щоби в серці я жадав тільки на твою волю і пильнував на твої заклики, якщо до цього дійде. Амінь.

18

…похмура варіація Утішителя… — Пор.: «І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки» (Йоан 14:16).

19

A spiritu fomicationis, Domino, libera nos — Від духу перелюбу, Господи, звільни нас.

20

A morte perpétua, Domine, libera nos — Від вічної смерті, Господи, звільни нас.

21

Peccatores, te rogamus, audi nos — Грішних, почуй нас, шукаємо тебе.

22

Від блискавок і бур, о Господи, звільни нас… — Відгомін справжньої католицької літанії всім святим, зокрема хрестоматійних і, попри те, апокрифічних слів: «А furore Normannorum libera nos, Domine» (від люті нормана борони нас, Господи), «A sagittis hungarorum libera nos Domine» (від стріли мадяра борони нас, Господи).

23

…Майбутнім монахам Альбертинського ордену Лейбовіца… — Святий Альберт фон Больштедт (von Bollstàdt, 1193/1206, м. Лауїнґен, Баварія — 15.11.1280, м. Кельн, Священна Римська імперія) на прізвисько Великий (Albertus Magnus) — німецький філософ і богослов, представник ортодоксальної схоластики і чернець-домініканець. Розпочав систематизацію католицького богослов’я на засадах аристотелізму, завершену його учнем Томою Аквінським (1265–1273). Відзначався енциклопедичними знаннями, завдяки чому мав великий авторитет у сучасників. За переказами, сконструював механічну голову, яка могла відповідати на його запитання. І попри те, данський філософ Серен К’єркеґор (1813–1855) сказав про Альберта Великого таке: «Він так чванливо нахвалявся перед божеством своїми умовисновками,