Читати книгу - "Жарт чи вибір долі або Відьма, вампір та Хеловін, Маріанна Ласкава"

РОЗДІЛ 7

АННА. 

Час летів так невгамовно, що я навіть не встигла помічати. І от нарешті я дописала ту статтю, і віддала її в друк, тепер можна спокійно розслабитися і продовжити своє розслідування. І почати я планую з самого головного а саме з походу в той клуб на костюмовану вечірку. Правда ще не вирішила який костюм одягнути, виділятися не хочу, але і з інтер'єром теж не хочу зливатися. Тому нехай буде відьма в чорному. І от настав той день, я була готова і пішла туди. Вхід і правда був вільний, зайшла спокійно, народу було купа, шумно, гучна музика, темне освітлення, страшні декорації, і як не дивно вже всі на підписку, це добре значить щось точно знайде хтось бовкне. Я ходила біля всіх, слухала, але нічого цікавого не знайшла. Тому вирішила пошукати вбиральню, але почула якісь звуки, типу крики, ну я і пішла туди, і побачила непритомну дівчину і чоловік який кусає її за шию немов змія свою жертву, я була в шоці як не закричала від цього, швидко зачинила двері як вони були і вирішила швидко тікати. Але наткнулася на чиїсь широкі плечі, підняла голову офігіла:

Анна? Дмитро Олександрович? Можна просто Дмитро  Гаразд  Що ти тут робиш? Тут чи на вечірці? Тут Шукала вбиральню Ну вона трохи в іншому місці  Я так і зрозуміла коли її не знайшла Вона далі по коридору  Гаразд, дякую, я краще піду  Але…

    і я швидко пішла, в іншу сторону, в зал там людно і мені буде спокійніше, особливо після побаченого. Оце так сходила. В залі в кутку я побачила таку ж саму картину, а головне на це ніхто не звертав уваги немов це фігня, типу вони лише цілувалися, короче походу це все бачила лише я. Викликати поліцію було не варіант, мені не повірять, що ж робити, і тут мені пришла одна ідея, як у фільмах показують, загорілася лампочка. А вирішила я ось що, знайти сигналізацію і включити її, щоб всі розбіглися і врятувати всіх тих хто має стати жертвою, я ж не знаю скільки тут тих монстрів пьющих кров, хоча думаю правильно їх називати вампірами, так в історії їх називали, я скільки цих історій перечитала поки навчалася.  Так все годі тут спогадами розкидатися, час працювати. Я до виходу там знайшла кнопку, натиснула її і тікати звідси. На вулиці біля машин побачила Дмитра з тим що був у тій кімнаті вони розмовляти буде напружено, хотілося почути це все, але вирішила не робити цього, хто його знає що тоді буде зі мною. Тому пішла в бік вулиці, але почула звуки кроків що наближалися, а потім голос:

Анно!

обернулася а це був Дмитро:

Що? - відповіла я Сподіваюся Вам все сподобалось в клубі? Типу Того 

хоча я сподівалася що він побіжить вирішувати проблему з сигналізацією

Дякую за статтю, вийшло гарно  Це моя робота, нічого особливого Можливо але все одно

я його трохи боялася тому вирішила краще послати до біса і тікати 

Мені пора, тому бувай і гарного вечора  Давай підвезу ? Ні дякую, я на таксі  Я наполягаю! А мені плювати, я сказала НІ, тому бувай 

      і тут я побачила що біля іншої машини стояли двоє і якось дивно на нас дивилися, і замість слів схопив мене за руку і силою покрову до машини, відчинив двері і сказав:

Хутко сідай! Але чому? Так треба  Та що коїться?! Сідай розмови потім  А якщо не хочу? А жити хочеш? Хочу Тоді сідай! Гаразд 

     Ненавижу коли зі мною так грубо, а головне так дивно. Він швидко завів мотор і рушив. Повіз не в сторону мого будинку а в іншу сторону. Приїхали в парк, доречі той самий а якому остання жертва була. Я на нього глянула і сказала:

Чому сюди? Тут тихо і спокійно  Ага а ще безлюдно і темно  Ти боїшся? Тебе? так, звідки мені знати що ти мені можеш зробити  Нічого, навіть пальцем не доторкнуся Та ну? Чесно 

це звичайно було дивно, але хочу скоріше зняти що він хоче а потім додому, і пров се це нафіг забути,хоча не впевнена що зможу, тому сказала:  

То чого ти хочеш? Те що ти сьогодні бачила.. А з чого ти вирішив що щось бачила? Твоя поведінка тебе видала  Я вела себе як завжди  Ні  Слухай я про це нікому не скажу, можеш не хвилюватися  Я знаю  Тоді що ще? Скажи тебе там не бачили? Ні Що ж сподіваюся, але будь обережна, і якщо що, відразу звони Ага, це все? Так Тоді відвези мене додому, я втомилася  Гаразд 

    далі я сказала адресу і ми поїхали. Коли були на місці я просто вийшла нічого не сказавши, і пішла до себе, а він поїхав.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍