Читати книгу - "Стерв'ятник - птах терплячий"

Якби вона зреагувала інакше, Шалік би засмутився.

— Тоді скажіть, на яких умовах ви б погодилися працювати на мене.

Єгиптянина потішило, що співрозмовниця відповіла прямо і без вагання.

— 30 000 на рік, байдуже, працюю я чи ні, і п’ять відсотків від того, що ви заробляєте на угодах, до яких я причетна.

Шалік повільно й сумно похитав головою.

— Мені шкода, міс Десмонд, та я мушу пошукати когось іншого.

Вони перезирнулися. Ґея подарувала йому чарівну усмішку, проте в її очах Армо побачив глум.

— Тоді й мені шкода. І я мушу пошукати когось іншого.

Тепер Шалік не сумнівався, що перед ним — саме та жінка, яка йому потрібна, тож приготувався торгуватись. Але Ґея дала йому відсіч — і цим також підкорила єгиптянина. Він ненавидів зазнавати поразок, але усвідомлював: якщо ця жінка може обіграти його, то й чоловіки, з якими їй доведеться мати справу під час доручень, будуть звичайними пішаками в її руках.

Наприкінці вечері, після того, як Шалік оплатив майже космічну суму, вони домовилися. Початкова ставка — 30 000 доларів на рік плюс п’ять відсотків од Шалікових угод, які передбачали участь Ґеї. Він мусить переводити їх у швейцарський банк, не вираховуючи податків. Єгиптянин підрахував, що така забаганка вартуватиме йому близько семи відсотків од прибутку.

Коли вже все було домовлено, Ґея прибула до Лондона й пройшла ті курси самооборони, які для неї обрав Шалік. Тренери були дуже задоволені нею.

— Тепер ця жінка здатна повністю подбати про себе, — казали вони Шаліку. — Вона може дати собі раду в будь-якій критичній ситуації.

Надзвичайно задоволений своєю знахідкою, Шалік влаштував Ґею у готелі «Королівські вежі» — в маленькому люксі на поверх нижче за свій номер, й уже за два місяці красуня повністю виправдала своє утримання.

Ґея виконала два доручення не просто успішно, а дуже майстерно, чим неабияк потішила Шаліка. Перша справа полягала в тому, що дівчина мала дістати хімічну формулу для компанії-конкурента. А друга — роздобути інформацію про злиття великих корабельних компаній, завдяки якій клієнт Шаліка добре нагрівся на фондовому ринку й віддав частину прибутку єгиптянину. В обох випадках Ґеї довелося переспати з чоловіками, щоб отримати необхідні дані. Шалік не випитував подробиць. Він просто тішився з нагоди перетворювати інформацію, яку вона постачала, в гроші.

Ґея пропрацювала на нього лише півроку, але вже давно відробила свою ставку.

Задоволений їхніми успіхами, Шалік відправив її у відпустку — покататися на лижах. Єгиптянин був певен, що поїхала вона не сама, але в особисте життя жінки не втручався. Однак несподівано підвернулася справа із перснем Борджіа, тож Шалік надіслав Ґеї телеграму до Гштаада з проханням негайно повернутися.

Вона прилетіла першим же літаком. Коли Ґея увійшла до офіса Шаліка, він подумав, що помічниця виглядає надзвичайно: швейцарське сонце позолотило її шкіру, а каштанове волосся вільно спадало на плечі.

Товстун розповів міс Десмонд про справу з перснем і вельми втішився її зацікавленістю.

— Вам сподобається Наталь, — сказав він. — Країна просто чудова. Троє чоловіків, які працюватимуть з вами, — професіонали своєї справи і, гадаю, не становитимуть жодних проблем для вас, — єгиптянин глянув на згорілий кінчик сигари. — Однак мушу попередити, що справа ризикована. Каленберґ — досить небезпечний.

Вона знизала тендітними плечима й упевнено всміхнулася.

— Чимало чоловіків небезпечні, — спокійно відповіла вона. — І не менше жінок.

Коли Ґея Десмонд зупинилася біля Шаліка, усі троє чоловіків підвелися. Доки той їх знайомив, жінка уважно вивчала компаньйонів. Їй сподобався Кеннеді Джонс. Ґея вирішила, що він безпечний і приємний у спілкуванні. А ще з ним буде легко мати справу. Тоді вона зиркнула на Феннела. Цей тип не тільки небезпечний, а й підступний, резюмувала вона. Досвід спілкування із чоловіками і дивний вираз у вицвілих очах Феннела підказали Ґеї, що рано чи пізно на них чекає відкрите протистояння. Потім жінка перевела погляд на Ґеррі Едвардса. Пілот дивився на неї захоплено, що полестило Ґеї. «А він нічого», — вирішила красуня. Для подорожі підібралася різношерста компанія, але принаймні з двома із них буде легко знайти спільну мову. А ось третій точно завдасть клопоту.

— Це міс Ґея Десмонд, наш троянський кінь, — сказав Шалік.

— Оце так, — розсміялася Ґея. — Мені було б приємніше бути Єленою, ніж конем.

— Сідайте, будь ласка, — Шалік поставив для неї стілець. — Міс Десмонд вирушить із вами. У вівторок ви полетите до Йоганнесбурга. Я замовив для вас номери у готелі «Ренд Інтернешнл». Лишатиметеся там, доки містер Джонс не організує експедиції. Також я домовився про оренду гелікоптера, на якому полетять міс Десмонд та містер Едвардс, — він струсив попіл із сигари, а тоді продовжив: — Мені вдалося роздобути трохи інформації про маєток Каленберґа, однак не можу стверджувати, що вона стовідсотково надійна. Перш ніж ви підете за перснем, необхідно, щоб міс Десмонд потрапила до будинку й перевірила дані, які я отримав: вони стосуються різноманітних заходів безпеки й розташування музею. Міс Десмонд позиціонуватиме себе як професійного фотографа диких тварин. Я домовився, щоб її взяли до штату «Світу тварин», непоганого маленького американського журналу, для котрого я зробив у минулому кілька послуг. Можливо, Каленберґ захоче перевірити її статус, тому було би безглуздо не підготувати прикриття. Містер Едвардс буде її професійним пілотом. Гелікоптер — ідеальний транспорт для зйомки диких тварин. У Каленберґа є летовище. Ви двоє, — Шалік зиркнув на Ґею та Ґеррі, — приземлитеся саме там. Ваша легенда така: ви побачили дім із повітря і просите зробити фотографії. Звісно, вам відмовлять, але я певен, що Каленберґ захоче зустрітися із міс Десмонд.

— А якщо ні? — втрутився Ґеррі.

Шалік насупився.

— Я ж сказав, що певен, а отже, він захоче. Я не розкидаюся словами, — поставивши пілота на місце, Шалік продовжив: — Гадки не маю, де саме розташовано музей. Підозрюю, він десь у будинку — величезній одноповерховій споруді. Оскільки в музеї багато крадених скарбів, він добре схований і під надійною охороною. Один із моїх агентів у Дурбані вісім років тому мав змогу спостерігати за розвантаженням корабля і помітив багато ящиків з іменем Каленберґа на них. Знаючи, що я цікавлюся Каленберґом, він трішки понишпорив і з’ясував: ті ящики — від шведської компанії «Бальстром», що, як ви знаєте, виготовляє найкращі сейфи та й узагалі є першокласним спеціалістом із безпеки у світі, —