Читати книгу - "Зламати ляльку Loly, Катерина Дако"

Сусідам по столику все ж таки вдалося витягнути Лолу на танцпол. Гордій кудись зник, швидше за все поїхав. І справді, що йому тут робити. Напевно знайдуться веселіші розваги.

І Лола вирішила не псувати собі вечір. Ну і нехай. Можливо, так ще й краще. Вона зараз нарешті зможе відпустити ситуацію. Все ж таки Лола мала дуже легкий характер, була відхідливою і приємною у спілкуванні, за що її всі любили. Тому вона не стала зациклюватися на невдачі, постаралася відволіктися. Навіть незважаючи на те, що на душі було важко.

Вона танцювала з колегами під заводні мелодії, усміхалася і поводилася так, ніби нічого не відбувається.

Коли ведучий попросив присутніх зайняти місця за столами, Лола майже розслабилася. Вона, як Скарлет, подумає про це... ну точно не зараз.

Знову тости, вітання. Упереміш із номерами з шоу-програми. Гордій за центральним столом так і не з'явився. І знову танці. Лолу відпускало дедалі більше. Вона майже вже не думала про Гордія, передноворічні веселощі захопили Лолу цілком. Вона практично не пила спиртне, проте була близька до ейфорії.

Куточком свідомості вона розуміла, що це пов'язано з тим, що сьогодні відпала необхідність самій робити перший крок до чоловіка, в якого таємно закохана. Начебто їй відстрочили вирок. От і веселилася на повну силу.

Несподівано ведучий оголосив повільний танець. Заграла стара композиція "I will always love you".

Лола озирнулася, збираючись покинути танцпол до того, як її, можливо, хтось запросить. А якщо ніхто не запросить, буде ще незручніше.Тому вона зробила пару кроків до свого столу, збираючись випити води, як чиясь рука зупинила її. Лола не бачила людини, яка взяла її за передпліччя, але електричний розряд, що пробіг уздовж хребта, абсолютно безпомилково підказав їй, хто це. Так на неї діяв лише один чоловік.

Лола повільно, наче під гіпнозом, повернулася до чоловіка, який її зупинив. Гордій мовчки стояв і тримав її за руку, трохи піднявши куточок рота в іронічній усмішці.

Не промовивши жодного слова, він легко обхопив Лолу за талію, другою рукою перехопив тонку кисть дівчини і повів у танці.

Сказати, що Лола була вражена – не сказати нічого. Він! Сам! Танцює з нею!

Їй здавалося, що все уві сні. Ну не може бути так, що це реально відбувається наяву! Вони погойдувалися майже в середині зали у такт гарної романтичної мелодії. Багато співробітників з-під тиша чи відкрито поглядали на них. Тільки Лолі було все одно.
Обидва мовчали. Лола навіть близько не могла зрозуміти, про що думає Гордій. А відкрити рота першою в такій ситуації взагалі не уявлялося можливим. Чоловік іноді знову іронічно посміхався, потім ставав серйозним.

Під один із приспівів, коли співачка обіцяла своєму чоловікові вічне кохання, Лола глянула в очі Гордія і вже не змогла відвести погляд. Як під гіпнозом, як у трансі. Він був її наркотиком, господарем її думок. Гордій теж пильно дивився на Лолу і більше не посміхався.

Так вони й кружляли ці кілька хвилин, поки пісня не закінчилася. Не було вимовлено жодного слова, але Лола зрозуміла, що чоловік без слів вловив усе те, що вона намагалася сказати. Що намагалася висловити одним поглядом.

З останнім акордом Гордій відвів погляд і прибрав руку з її талії. У той же момент Лола відчула, що зараз без його підтримки просто звалиться на підлогу. У неї справді почали підкошуватись коліна. Але сильна рука повернулася на місце, допомагаючи встояти на ногах.

- Вибачте, тут душно, - пискнула Лола, зриваючись на фальцет.

Гордій, як і раніше, мовчав. Потім, підтримуючи Лолу під лікоть, повів у бік балкона. Перед виходом на вулицю він узяв зі стійки плед, накинув їй на плечі, і вони вийшли на морозне повітря.

Дихати одразу полегшало. Але від того, що Гордій більше не торкався, Лолу почало трохи трясти.

Гордій стояв поруч, не дивився на Лолу і не намагався заговорити з нею. А вона тремтіла все більше, не в змозі впоратися з собою.

На краю свідомості промайнула думка, що ось і дійшов її план. Тільки Лола навіть не уявляла, що тепер робити. Так далеко у своїх мріях вона не заходила.

Гордій раптом отямився від своїх думок і обернувся. Помітивши тремтячі плечі дівчини, він узяв краї пледу, запахнув їх і притис Лолу до себе. Майже миттєво це подіяло як сильне болезаспокійливе. Вона розслабилася, перестала тремтіти і знову повисла в сильних руках, як лялька.

Знову лялька... Та що весь час лялька. Ось прив'язалося...

Любі читачі! Не забувайте додати книгу до бібліотеки, щоб не пропустити виходу продовжень)))