Читати книгу - "Скорочено Убити пересмішника"

Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

ЧАСТИНА ДРУГА

РОЗДІЛ XII

Джемові виповнилося 12 років, і характер у нього почав змінюватися. Він часто просив не чіпати його, або сварився із сестрою. Келпурнія заспокоювала Джін і казала, що містер Джем просто стає дорослим, і тут нічого не вдієш. Тепер йому дедалі частіше хочеться побути на самоті, займатися своїми справами – усі хлопці такі. Джін вирішила, що літо все одно буде гарним, а поки не приїде Діл, вона проводитиме час із Кел.

Настало літо, а Діл не приїжджав. Він написав Джін, що у нього новий батько, і що йому доведеться влітку лишитися в Мерідіані. Новий батько Діла був адвокат, як і Аттікус, але набагато молодший. Дівчинка раділа, що Ділові пощастило придбати гарного батька, але водночас її охопив розпач, хоч в кінці листа Діл запевняв, що вічно кохатиме її. Джін засумувала, до того ж Аттікус поїхав на два тижні, бо в Бірмінгемі почалися сидячі страйки; черги за хлібом у містах ставали все довші, а фермери – все бідніші. Одного разу діти немало здивувалися, побачивши в "Монтгомері едвертайзер" карикатуру на свого батька: Аттікус – босий, у коротких штанях, прикутий до парти – щось старанно виводив на грифельній дощечці, а навкруги якісь легковажні дівчата верещали і гикали на нього.

У неділю, коли Аттікуса ще не було, Кел переживала, з ким діти підуть до церкви. Тому вона запропонувала дітям піти у її церкву, що називалася "Перша Покупка". Це була африканська методистська церква в негритянському кварталі. Називалася вона так тому, що побудували її на перші гроші, зароблені визволеними рабами. В неділю тут молилися негри, а в будні білі грали в карти.

У церкві, забачивши поряд з Келпурнією білих дітей, чоловіки трохи відступили і зняли капелюхи; жінки склали руки на животі – на знак шанобливої уваги. Люди розступилися, Келпурнія йшла посередині, між Джін і Джемом. Якась висока негритянка на ім'я Лулу сказала, що сюди не треба було приводити білих дітей. Але так вважала лише вона, а всі інші були раді, що діти прийшли, бо їх батько захищав чорного.

Діти звикли бачити в церкві піаніно чи орган, збірники псалмів, програму богослужіння – тут не було цих атрибутів. Для пожертв Кел дала дітям свої гроші – по 10 центів, хоч Джін і Джем мали гроші з собою.

Преподобний Сайкс, що правив службу, спочатку згадав Аттікуса, привітав дітей і зачитав різні оголошення. Люди співали, але трохи своєрідно: вони повторювали рядок за рядком, після того як його читав один сміттяр на ім'я Зібо. Потім преподобний Сайкс почав молитися за хворих і стражденних. Так молились і в церкві, до якої ходили Фінчі, правда, преподобний Сайкс просив бога зглянутися на деяких хворих особливо.

У своїй проповіді він засуджував гріх, застерігав свою паству від спиртних напоїв, азартних ігор та сумнівних жінок. Як і в своїй церкві, Джін знову почула, що жінки – створіння грішні і нечисті.

Преподобний Сайкс закінчив свою проповідь і закликав парафіян вносити пожертвування. Один за одним виходили парафіяни наперед і кидали в бляшанку від кави хто п'ять, хто десять центів. Згодом Сайкс висипав гроші на стіл і полічив. Він сказав, що треба ще 10 доларів. Ці гроші мали віддати Гелен, яка не могла залишити дітей і піти працювати, поки її чоловік Том у тюрмі. Поступово десять доларів зібрали.

Коли усі виходили, Кел зупинилася, щоб поговорити з Зібо та його сім'єю, а Джін з Джемом тим часом перекинулися словом з преподобним Сайксом. У дівчинки було дуже багато запитань, але вона вирішила про все дізнатись у Келпурнії. Дівчинка не втрималася і спитала Сайкса, чому збирали гроші для дружини Тома Робінсона, хіба вона не може взяти дітей з собою на плантації бавовника. Преподобний Сайкс сказав, що тепер Гелен важко знайти роботу. Кел забрала дітей, перш ніж вони дізналися, чому Гелен не може знайти роботу. Згодом Келпурнія розповіла, що старий містер Боб Юел заявив, що Том Робінсон учинив насильство над його дочкою. Тома арештували і кинули до в'язниці. А Гелен тепер ніхто не хоче брати на роботу.

Діти цього дня дізналися багато цікавого про Кел. Виявилося, що вона вміє читати, на відміну від усіх, хто були у церкві. Письменних у церкві могло назбиратися хіба четверо. Кел була трішки старша за містера Фінча, але не знала дати свого народження, тому святкувала його на Різдво. Зібо виявився старшим сином Келпурнії. А у Зібо були уже майже дорослі діти. Сама Кел виросла, між "Пристанню" і садибою Б'юфордів. Весь час працювала то на Б'юфордів, то на Фінчів, а в Мейкомбі опинилася, коли Аттікус одружився. А навчилася Кел читати з книги, яку їй дав дідусь Джін і Джема. Це була книга "Коментарі" Блекстоуна. Дідусь казав, що Блекстоун писав чудовою мовою... "Ось чому ти розмовляєш не так, як усі інші", — мовив Джем. Але діти помітили, що з чорними Кел розмовляла простою мовою, не показуючи, що вміє говорити літературною мовою. "Необов'язково виставляти напоказ людям усе, що знаєш. Жінці це не личить, крім того, людям не завжди подобається, коли хтось знає більше, ніж вони. Це їх дратує. Такі люди не стануть іншими тільки через те, що хтось розмовлятиме з ними грамотно. Для цього їм треба самим учитись, а коли у людей нема бажання, нічого не вдієш: або